
Яку станцію метро вважають однією з найкрасивіших у світі (фото)
Транспорт
Найновітніші технології підземки: які інновації з'явилися у метрополітенах
Транспорт
Зазвичай туристи приділяють увагу тільки самим відомим пам'яткам. Проте справжні мандрівники прагнуть пізнати кожне місто зсередини. Надійний спосіб зробити це – спуститися у місцеве метро.
Про найдивніші станції метро у світі розповідає редакція сайту Новини Pro.
Станція є найглибшою у шанхайському метро та розташована у туристичному серці місце. Свій сучасний вигляд вона отримала два роки тому, після проведення масштабної реставрації.
Дизайнери та архітектори з Нью-Йорка надихнулися обрисами річки Хуанпу, що протікає над підземкою, тому оформили склепіння у водній стилістиці.
Автори задумували відобразити відкритість та космополітичний дух Шанхая у зовнішьому вигляді станції "Сад Юйюань". Вигини традиційних китайських карнизів тут гармонують із геометричними формами західних аркад. Коли під стелю вмикається підсвічування, станція перетворюється на повноцінний артоб'єкт.
Наскільки чудовий інтер'єр цієї станції, настільки ж доля станції є несправедливою. Вона відкрита у 1904 році та мала стати перлиною метрополітену. Над нею розташовується мерія, тому оформляли станцію з особливим трепетом.
Платформу декорували у модному тоді стилі американського ар-деко. Світлові люки, рожкові люстри, вітражі та плитка – для утилітарної підземки Нью-Йорка все досі виглядає надто багато.
З часом, коли місто почало зростати, вигнута платформа перестала відповідати новим стандартам пасажирських поїздів. Тому у 1945 році станцію закрили. Зараз, щоб побачити покинуту красу, можна сховатися від працівників метро і проїхати маршрутом №6 по лінії Лексінгтон-авеню далі кінцевої – там потяг зробить петлю через "Сіті-хол". Проте є й більш законні способи – потрапити на екскурсію від Музею транспорту Нью-Йорка.
Станція є прикладом того, як одна деталь здатна змінити взагалі все. Її відкрили у 1998 році й тоді вона нічим особливим не вирізнялася – типовий сірий метровокзал.
Але згодом, через 2 роки тут встановили 11 величезних світильників із червоними, жовтими та синіми лампами. Стіни також підсвітили синьо-фіолетовим кольором. Завдяки цьому, станцію "Вестфрідхоф" регулярно використовують для фотосесій рекламні агенції.
Грамотно збудоване світло, гра з формами та неймовірна кількість біло-синьої мозаїки створюють для пасажирів ефект занурення чи то в підводний світ, чи то в снігове царство.
Сучасний вигляд станція набула завдяки програмі будівництва та реновації міського метрополітену Stazioni dell'arte. Тоді оформленням неапольської підземки зайнялися всесвітньо відомі дизайнери та архітектори.
Станція була оновлена і знов відкрита у 2013 році. Вона відразу отримала престижну архітектурну премію LEAF як найкраща громадська будівля року. З того часу станція регулярно очолює списки найкрасивіших об'єктів метрополітену у світі.
Станція також постійно фігурує у рейтингах найкрасивіших. Мабуть, найцікавішим фактом про "Сольну-Сентрум" та інші станції синьої лінії стокгольмського метрополітену є їх місце розташування.
У середині 70-х років проєктувальними буквально вирубали гілку в скелі й замість того, щоб захистити тунель, залишили гірську породу відкритою. Це зробило її частиною інтер'єру платформ.
"Сольна-Сентрум" забарвлена у яскраві відтінки: червоний символізує сонце, що заходить, а зелений – ліс. Їх доповнюють картини, які ілюструють важливі соціальні проблеми Швеції 70-х років.
Раніше ми розповідали про те, чим живе й дивує один з найбільших метрополітенів у світі. Також ми писали про те, як починалося будівництво першого метрополітену у світі.