Аналітика Як війна змінила культуру України: нові тренди та повернення до старого
Колаж: Дар'я Давиденко/Новини Pro
Війна стала поштовхом для переосмислення цінностей культури. Після початку повномасштабного вторгнення українці відчули великий сплеск патріотизму, що відбилося на ставленні до вітчизняної творчості. Музика, література та кіно стали більш ніж просто мистецтвом. Через них українці змогли кричати всьому світу про страшну війну та боротьбу за незалежність.
Що змінилось в українській музиці
Після початку повномасштабного вторгнення українці нарешті почали слухати та просувати свій контент. Більшість відмовилась від прослуховування російських пісень, що відкрило дорогу на велику сцену багатьом українським виконавцям.
До 24 лютого 2022 року лідируючі позиції в українських музичних хіт-парадах займали треки російських артистів, або російськомовні композиції українців. Після повномасштабної війни ситуація змінилась. Українці почали більше слухати вітчизняну музику.
Spotify "почистили" від російської музики: пісні яких артистів видалили з сервісу
ЗіркиКіно, що надихає: українські фільми 2024 року, які не залишать байдужими глядачів
ПорадиВсе українське стає трендовим та крутим. Виконавці, які раніше співали російською мовою, почали масово перекладати власні пісні українською.
Згідно зі статистикою, до початку повномасштабного вторгнення на чартах українського YouTube лідирували російськомовні пісні. Вони становили 75% від загальної кількості треків. У 2023 році ситуація вже була кардинально інша. Частка українських пісень в YouTube зросла до 65.
Українські виконавці не тільки почали співати солов’їною, а й ввели нову моду. На музику ставили слова відомих творів українських письменників.
Так, Надя Дорофєєва та Артем Пивоваров випустили пісню "Думи мої, думи" на вірш Тараса Шевченка. Вона стала мегапопулярною та зібрала тисячі прослуховувань.
"Мільйони українців були вимушені покинути свій дім через війну. Сум за батьківщиною, що відчував Шевченко, коли писав цей вірш – саме те, що кожен переживає зараз. Коли я їздила з благодійними концертами по Європі, зрозуміла, що ще ніколи так не сумувала за Україною, за Києвом, за домом, за своїми людьми, за українцями…Іноді дуже важко залишатися з цими думками наодинці. Тому нам всім потрібно не потонути в цих "думах", допомогти собі, один одному та країні випливти, вистояти, зберегти свій культурний код. Зараз надважлива місія в тому, щоб українська культурна спадщина жила та голосно звучала!", –сказала про реліз цієї пісні Надя Дорофєєва.
Ще одним цікавим явищем у сфері української музики стало те, що в топи почали потрапляти пісні кількарічної давності. Такі композиції не мали успіху після випуску, але здобули шалену популярність після повномасштабного вторгнення.
Один із прикладів – пісня "Гаї шумлять". Цю композицію на вірші Павла Тичини український гурт "Пиріг і Батіг" випустив ще у 2016 році. Щоправда, тоді вона популярності не здобула. А от після того, як її використали в українській мелодрамі "Одна родина" у 2024 році, пісня завірусилась та набрала шаленої популярності.
І таких прикладів десятки. Українська музика не те щоб змінилась після початку війни, вони загалом "народилась", враховуючи те, що російська музика "окупувала" український культурний простір задовго до повномасштабного вторгнення.
Як змінилось українське кіно
Кінематограф теж зазнав значних змін після початку повномасштабного вторгнення.
Українські фільми на великих екранах почали з’являтись частіше, і найголовніше – глядачі оцінили ці фільми.
Якщо раніше всі говорили про те, що українське кіно не цікаве, то після 2022 року вітчизняні стрічки стали популярними не тільки в Україні, а й за її межами.
Зокрема, фільм "20 днів у Маріуполі" режисера Мстислава Чернова здобув премію "Оскар" як найкращий повнометражний документальний фільм. Це перший український фільм, який отримав "Оскар".
Ця стрічка прокричала про Україну на ввесь світ, а головне – показала жахи війни, яку розв’язали росіяни в Україні.
Ще одним гарним прикладом того, як українське все ж почало набирати шаленої популярності, став мультфільм "Мавка. Лісова пісня". Він зібрав близько 15,7 млн доларів у світовому прокаті, в українському — 4,3 млн доларів.
Мультфільм "Мавка. Лісова пісня" став найуспішнішим анімаційним релізом у кінопрокаті України за всі часи.
Почали набирати популярність й інші фільми та серіали, серед них:
- "Щедрик" — стрічка розповідає, як всесвітньо відома українська мелодія поєднала долі дітей з української, польської та єврейської родин, які пережили десятиліття німецького та радянського поневолення;
- "Довбуш" — один із найдорожчих українських фільмів. Це історична драма про опришка Олексу Довбуша, який взяв до рук зброю, щоб вибороти собі краще життя та здобути свободу від польської шляхти;
- "Конотопська відьма" — фільм розповідає історію кривавої та жорстокої помсти прадавньої відьми з Конотопу російським окупантам за смерть її коханого.
Після повномасштабного вторгнення українські фільми успішно вийшли не тільки на вітчизняний, а й на світовий ринок.
Вплив війни на літературу
Війна вплинула на різні сфери культури, в тому числі й на літературу.
Дедалі більше на полицях книжкових магазинів почала з’являтись література українських митців, що стосується війни, зокрема і репортажні книги.
Вочевидь, причиною є прагнення авторів фіксувати наслідки війни та розповідати про них. Такі книги будуть актуальними й після війни, адже вони свідчитимуть про жахливі речі, які відбувались в Україні.
Зазначимо, що цінність книг та літератури добре усвідомлює Росія. За час повномасштабного вторгнення армія РФ зруйнувала в Україні понад 220 бібліотек та пошкодила близько 400 споруд, знищила майже 200 млн примірників книжкового фонду. А на окуповані території росіяни масово завозили свої книги — російську літературу.
Книги — це зброя й українські автори вдало нею користуються.
Для повного відображення війни в Україні автори почали все більше подавати в книгах фоторепортажі. Одну з таких книг випустив Мирослав Лаюк.
У виданні під назвою "Бахмут" можна не тільки почитати історії українських оборонців, а й побачити, як живуть захисники на фронті, завдяки фоторепортажу.
Таких книг в Україні з’являється все більше та й українські читачі цікавляться своєю літературою теж більше.
Нові тренди в культурі
Під час повномасштабного вторгнення все українське стало трендом. І це стосується не тільки музики, фільмів чи літератури. Українські бренди активно почали використовувати елементи національного українського одягу у своїх колекціях. Це стало справжнім трендом навіть за межами України. Елементи вишиванок тепер красуються на різних речах — від чарівних суконь до джинсових курток.
Популярними стали й аксесуари з українськими елементами. Орнамент чи колоски стали справжнім трендом.
Підхоплювали ці новинки як в Україні, так і за кордоном. Бо ж це стало не просто трендом, а й способом вираження підтримки України.
Війна стала трагедією для мільйонів людей, однак навчила українців цінувати свою культуру, любити її та розвивати. Війна змінила сприйняття та розуміння важливості культури.
Раніше ми вже писали про те, хто з українських кіномайстрів зняв найкасовіші фільми десятиліття. Також ми повідомляли про те, які фільми про війну в Україні варто подивитися.