Огляд Травма старшого покоління: які мультики сучасні українці ніколи не покажуть своїм дітям
Колаж: Дар'я Давиденко/Новини Pro
Представники покоління Х та міленіали росли на радянських мультфільмах. Вони дорослішали під впливом контексту, що нині вважається архаїчним. Молодим українцям, яким виповнилося 20 років і більше, також знайомі наративи, окреслені в старих мультиках, бо їхні батьки не пропонували альтернативу для перегляду. Водночас діти вже третього покоління точно не знатимуть, чому дідусі та бабусі любили умовного кота Леопольда.
Сайт Новини Pro розповідає, які мультфільми дивилися наші батьки, але ми їх ніколи не покажемо власним дітям.
Популярні мультики часів СРСР
Радянські фільми та серіали залишили значний культурний слід, а також назавжди вкарбувалися у пам’ять наших батьків. Тодішньому кінематографу, як і мультиплікації, характерні різноманітні недоліки. І мова не лише про ідеологічне навантаження чи технічні обмеження.
Старше покоління згадує улюблені назви з ностальгією і щиро не розуміє, чому молодь віддає перевагу іноземним мультикам, а не радянським. Навіть з огляду на повномасштабну війну, яку розпочала Росія, чимало українців відокремлюють культурну спадщину СРСР від нинішньої ситуації.
Зірки 90-х сьогодні: як змінилося життя українських естрадних легенд (фото)
ЗіркиНайочікуваніші фільми осені 2024: що дивитися в кінотеатрах
ПорадиДитинство наших батьків промайнуло за переглядом таких відомих (на жаль) мультфільмів:
- "Ну, постривай!";
- "Пригоди кота Леопольда";
- "Чебурашка і крокодил Гена";
- "Жив-був пес";
- "Троє з Простоквашино";
- "Вінні-Пух";
- "Мама для мамонтеняти";
- "Бременські музиканти";
- "Лікар Айболить";
- "Як левеня і черепаха співали пісню";
- "Дюймовочка";
- "Умка";
- "Кошеня на ім'я Гав";
- "Малюк і Карлсон";
- "Повернення блудного папуги".
Список можна продовжувати довго. Ці назви знайомі багатьом українцям, але погодьтеся, що представники покоління Z (зумери) ніколи не покажуть своїм дітям мультики, наповнені державною ідеологією, моралізаторством і застарілими цінностями. Прямуючи в демократичну Європу, українці повинні позбутися мотивів, нав’язаних Радянським Союзом.
Що не так зі старими мультиками
Весь радянський телевізійний контент для дітей об’єднує відсутність актуальності, зміна естетичних уподобань глядачів і стилю наративу. Проте основна причина тотальної відмови – нагромадження непрацюючої ідеології. Сюжети більшості мультфільмів висвітлюють боротьбу з індивідуалізмом, натомість виводячи на перший план суспільні цінності.
Роблячи акценти на колективізмі та єдиному правильному погляді, вони знецінюють особисті амбіції персонажів, що сьогодні видається сильним обмеженням свободи вибору. Наприклад, дядько Федір у "Троє з Простоквашино" не може налагодити контакт із батьками, тому тікає з дому. Але замість усвідомлення власної неправоти він починає жити з тваринами, бо не вміє самостійно приймати рішення.
Ще одна проблема радянських мультиків – надмірне моралізаторство. Глядачам прямим текстом говорять, як треба думати, що правильно робити в тих чи інших ситуаціях. Нині подібні "уроки" сприймають як занадто прямолінійне повчання. Кіт Леопольд у кожній серії каже "Давайте жити дружно" і співає пісні про добре ставлення до ближніх.
Не можна не згадати про застарілі культурні контексти. Сюжети радянських мультиків ґрунтувалися на реаліях СРСР, побуті, історичних референсах, які для нинішнього покоління не мають жодного сенсу. Як от сцени комсомольських зборів, ідеалізованого сільського життя, патріархальної моделі поведінки тощо. Це досвід, який віддзеркалює минуле і не відгукується молодій аудиторії.
Не варто нав’язувати дітям "радянщину" тільки через власну емоційну прив’язаність до персонажів. Щороку з’являються нові мультики, які пропагують сучасні цінності, роблять акценти на унікальності характерів, ставлять на перший план особисті переживання, а не колективну відповідальність.
Раніше сайт Новини Pro писав, як змінилося життя українських естрадних легенд. Також ми повідомляли, чому Леді Гага у відчаї після прем'єри фільму "Джокер: Божевілля на двох".