Права працівників під час воєнного стану: чи повинен роботодавець зберігати зарплату

Фото: Unsplash Роботодавцю вигідніше призупинити трудовий договір, ніж відправити працівника у простой
Фото: Unsplash
Розмір тексту
А А А
Поділитися share
Розповідаємо, у якому випадку призупинення трудового договору з працівником може мати законні підстави

Унаслідок повномасштабної війни, деякі підприємства змушені були припинити свою діяльність. Це призвело до введення режиму простою або призупинення трудових договорів з працівниками.

Про те, чи мусить роботодавець платити зарплату і припиняти термін дії трудового договору під час війни, вирішила розповісти редакція сайту Новини Pro.

Відповідно до законодавства, роботодавець може тимчасово призупинити дію трудового договору зі співробітником у зв'язку зі збройною агресією Росії. Але що робити, якщо працівник не евакуюється з небезпечного регіону і вважає, що може і далі виконувати свої обов'язки за контрактом? Це питання нещодавно було вирішено Верховним Судом у справі № 243/442/23.

Яка різниця між простоєм і призупиненням дії трудового договору


Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Таке визначення можна знайти у статті 34 Кодексу законів про працю України.

Читай також

Натомість призупинення дії трудового договору (ПДТД) – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором. Це визначення подано у статті 13 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Координаційний центр із надання правової допомоги ретельно розглянув різницю між цими поняттями.

Були визначені такі відмінності:

  • підстави для введення простою є будь-які обставини, що призвели до призупинення роботи, в той час, як причиною призупинення дії трудового договору є воєнний стан;
  • тривалість простою може бути необмеженою, поки існують відповідні обставини, що спричинили введення цього режиму. Призупинення дії трудового договору можливе лише на період, коли діє воєнний стан;
  • рішення про простій приймається роботодавцем, тоді як рішення про призупинення дії трудового договору може бути прийняте як роботодавцем, так і працівником;
  • простій може застосовуватись до всього підприємства, певного відділу або конкретного працівника, тоді як призупинення дії трудового договору має індивідуальний характер, тобто приймається окремо для кожного працівника;
  • під час простою, не з вини працівника, оплата здійснюється у розмірі не менше 2/3 окладу працівника. У разі призупинення дії трудового договору заробітна плата не виплачується;
  • під час оплати простою період його дії зараховується до страхового стажу працівника, тоді як під час призупинення дії трудового договору працівник не сплачує Єдиний соціальний внесок, і відповідно, цей період не зараховується до страхового стажу.

Таким чином, очевидно, що режим простою є більш вигідним для працівника, а ПДТД – для роботодавця.

Не дивно, що на цій підставі може виникнути суперечка між сторонами трудового договору. Так відбулося і в справі № 243/442/23, на яку зверталася увага на початку статті.

Коли рішення про припинення дії трудового договору буде відповідати законодавству


Лікарка-психіатр, яка є завідувачкою 1-го відділення психіатричної лікарні у місті Слов'янськ, подала позов до суду. З початку березня 2022 року частково у лікарні було припинено функціонування через повномасштабну війну, зупинивши роботу стаціонарних відділень. У зв'язку з цим позивачці почали виплачувати 2/3 її окладу через простій.

Пізніше з нею було призупинено трудовий договір. Вона вважала це рішення незаконним, тому що вона не евакуювалася з міста Слов'янська, не є внутрішньо переміщеною особою і, отже, не входить до переліку співробітників, яким призупинили виплати 2/3 окладу. Вона була готова повернутися до виконання службових обов'язків у будь-який момент і не виконувала їх тільки через керівника лікарні, який відсторонив її від роботи.

Згідно з думкою позивачки, у цьому випадку мав застосовуватися правовий режим простою, коли робота припиняється не з вини працівника.

У позові лікарка вимагала визнати незаконним наказ про призупинення дії трудового договору та виплатити їй зарплату за час вимушеного прогулу. Проте жодна з судових інстанцій не підтримала її позицію.

Судді спиралися на такі аргументи:

  • Згідно з законодавством, для призупинення трудового договору роботодавець має опинитися у ситуації, коли він не може надати працівникові роботу, а працівник не може її виконати. У разі, якщо виробничі, організаційні та технічні можливості, а також засоби виробництва були знищені внаслідок бойових дій або їх функціонування стало неможливим з об'єктивних причин, то переведення працівника на іншу роботу або виконання роботи дистанційно не можливе.
  • У випадку лікарні, яка розташована поблизу лінії фронту, стаціонарні відділення були зачинені з березня 2022 року, а її приміщення були передані державі для інших цілей, не пов'язаних з психіатричною допомогою. Таким чином, у лікарні склалися умови, коли роботодавець не мав можливості надати роботу та забезпечити медичному персоналу, включаючи позивачку, належні та безпечні умови праці.
  • Суди розглядали посадову інструкцію позивачки, в якій вказано, що її основна робота полягає в керівництві медперсоналом та виконанні діагностичних, лікувально-профілактичних та адміністративно-господарських обов'язків у відділенні. З'ясувалося, що більшість медперсоналу не виконувала свої посадові обов'язки, стаціонарна психіатрична допомога не надавалася, а дистанційна робота лікаря-психіатра також була неможливою.

Суди прийшли до висновку, що вказані обставини свідчать про неможливість роботодавця надати позивачці роботу відповідно до її посади та неможливість позивачки здійснити роботу щодо надання стаціонарної психіатричної допомоги, у зв'язку з чим роботодавцем правомірно прийнято рішення про припинення трудових відносин з позивачкою.

"Цей захід є вимушеним, тимчасовим та не залежить від волі роботодавця надати працівнику роботу, враховуючи те, що працівник не може виконати роботу через об'єктивні та незалежні причини (внаслідок дій держави, яка здійснює військову агресію проти України та має обов'язок відшкодувати вимушені майнові втрати)", – підкреслили судді.

Таким чином, у цій справі судові органи взяли сторону роботодавця.

Раніше ми розповідали про те, де українці можуть заробити гроші влітку. Також ми писали про те, кому з українців потрібно готуватись до звільнень.

Показати ще more
Показати ще more
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з політикою конфіденційності, та використанням файлів cookie.