Життя попри розруху. Митці зі США створили проєкт "Стійкі кольори" та розписали понівечені будинки

У вересні 2023 року до України завітали відомі митці та волонтери з Лос Анджелесу – Johny Ashbaugh, BANDIT та Tristan George. Метою їхньої подорожі стало створення документального фільму "Стійкі кольори" про Україну, малюючи на розтрощених війною будівлях та записавши інтерв’ю з людьми, які готові поділитися своєю історією війни.

Сайт Новини Pro розповідає, як митці продемонстрували яскраві вираження відголоску війни на понівечених будівлях.

Документальна стрічка "Стійкі кольори" прагне показати світу реальні наслідки війни, надаючи людям можливість поділитися своїми історіями. Створюючи мистецтво на розтрощених будівлях митці прагнуть підтримати моральний дух українців.

Зафарбовуючи залишки війни та перетворюючи простори на яскраві вираження надії, проєкт має на меті створити нові спогади та відновити суть громадських місць, які стали полем битв або місцями несвободи та катівнями.

Де були створені пам'ятні малюнки

До цієї поїздки команда митців готувалася декілька місяців – обирали міста, створювали ескізи та описи малюнків. Зрештою було обрано чотири українські міста та околиці одного села – Ірпінь, Буча, Дмитрівка, Харків та Ізюм.

• Ірпінь

Зображення "Янголи, які перехоплюють російські ракети" BANDIT розмістив на найбільш трагічній локації – звалище розстріляних та згорівших автомобілів з цивільними людьми на в'їзді в Ірпінь з боку Києва.

"Янголи, які перехоплюють російські ракети". Фото: Скриншот

На зруйнованому російським мінометним обстрілом будинку
культури було створено такі малюнки – "Хлопчик з жовто-блакитним повітряним змієм", символ віри і надії на мир та добро у своїй країні.

"Хлопчик з жовто-блакитним повітряним змієм". Фото: Скриншот

Та "Тризуб на жовто блакитному фоні" – який є символом свободи українців, адже не дарма в Тризубі ховається слово "Воля".

"Тризуб на жовто-блакитному фоні". Фото: Скриншот

На сумно відомій будівлі біля ТЦ "Жираф", де розгорнувся один із найзапекліших боїв, можна побачити зображення "Дві дівчини малюють жовто блакитний ритм серцебиття".

"Дві дівчини малюють жовто блакитний ритм серцебиття". Фото: Скриншот

• Буча

У цьому місті, яке постраждало внаслідок російської окупації, було створено три стінописи на постраждалих будівлях.

Мікрорайон Склозаводський, де 3 березня 2022 року вже стояли російські БМД, наразі прикрашений двома малюнками.

"Українська жінка" – цей образ створений, щоб показати та розширити можливості української жінки, акт вшанування сили, яку проявляють жінки під час війни, як надихання для молодого покоління дівчат.

"Українська жінка". Фото: Скриншот

"Питання часу" – український воїн на годинниковій стрілці з його коханою на хвилинній стрілці, яка намагається перевісити, щоб якнайскоріше він повернувся з війни. З часом вони знову будуть разом.

"Питання часу". Фото: Скриншот

Третій стінопис "Метелик жовто-блакитний" – створений на одному з будинків Променаду, як символ відродження життя.

"Метелик жовто-блакитний". Фото: Скриншот

• Дмитрівка

На Дмитрівському звалищі розтрощених у запеклому бою російських танків та БМД тепер красується жовто блакитний відбиток руки.

Відбиток жовто-блакитної руки. Фото: Скриншот

• Харків

Трагічно відомий район Північна Салтівка несе на собі два важливих мурали.

Найвідоміше місто танцівників нашої країни тепер має малюнок "Танцююча пара на жовто блакитних бризках" – як відродження краси та любові наших людей.

"Танцююча пара на жовто блакитних бризках". Фото: Скриншот

"Український воїн" – навіть без слів можна зрозуміти, що це низький уклін та шана нашим воїнам, які виборюють свободу ціною своїх життів.

"Український воїн". Фото: Скриншот

• Ізюм

У цьому місті було створено чотири стінописи. Малюнок "Перетягування канату" розмістився на меморіалі на горі Крем’янець. Він відображає боротьбу українського і російського солдатів з шансами на користь України.

"Перетягування канату". Фото: Скриншот

На зруйнованому російською ракетою будинку на вулиці Хлібозаводській художники виконали три малюнки. "Український солдат прибиває український прапор на серп молотом від нього" – символ того, як наша країна позбавляється всього російського та радянського.

"Український прапор на серпі прибитий молотом від нього". Фото: Скриншот

"Соняшник" – символ скорішого відродження української родючої землі.

"Соняшник". Фото: Скриншот

Графіті "Слава Україні" не потребує пояснень, адже увесь світ розуміє значення цього гасла.

"Слава Україні". Фото: Скриншот

Етапи створення проєкту "Стійкі кольори"

Створення пам'ятних муралів на понівечених російськими військами будівлях було першою частиною роботи. Наступним етапом буде інтерв’ю із захисниками, людьми, які пережили окупацію, та з усіма, хто готовий поділитися своєю історією.

Творча команда вже представила українців, чиї історії стануть частиною великого проєкту:

• Влад Жайворонок, позивний "Вікіпедія" – азовець, боронив Маріуполь, був у полоні, втратив ногу.

• Микита – бойовий медик добровольчого медичного батальйону "Госпітальєри", фотограф мирного часу.

• Ростислав Приступа, позивний "Бурштин" – морський піхотинець, захищав Маріуполь, був важко поранений у спину, лежав на Азовській сталі, потрапив у полон. 1,5 роки реабілітації і зараз Ростислав ходить.

• Ольга Стоян – волонтер і активний діяч, більше 10 років допомагає військовим з передової.

• Стас Зорій – 22 роки, чемпіон світу з кікбоксингу 2018 та 2019 років, його група першою зайшла в Ізюм і підняла український прапор, сказав, що це була найщасливіша мить його життя, єдиний хто вижив з його групи, втратив ногу.

• Олена Сергєєва – скрипалька та вчителька музики з Лисичанська. Її історія дуже цікава. Саундтрек до трейлеру фільму записаний за участі Олени та підтримки Бориса Кукоби і Іоанна Зенкова.

• Артем Мороз – з першого дня захищає Україну добровольцем. Захищаючи Херсон втратив 2 ноги. За підтримки Reviver Soldiers Ukraine отримав протезування у США. Він продовжує підтримувати військових у госпіталях, він бігає, танцює і пірнає з аквалангом.

• Ірина Ліщинська – дворазова олімпійська чемпіонка України з легкої атлетики. Двічі тікала від російських загарбників – у 2014 році з Донецька до Києва, у 2022 році з Києва до Італії. У 2023 році повернулася до України і продовжує тут жити та працювати.

• Віктор Клюзко – завідуючий відділення кардіохірургії Олександрійської клінічної лікарні, заслужений лікар України.

• Тетяна Соломаха – лікар-кардіолог вищої категорії відділення кардіохірургії Олександрівської клінічної лікарні м. Києва.

Віктор і Тетяна – лікарі, які у перші два найтяжчі місяці разом з усією командою жили у відділені не полишаючи хворих та проводячи складні операції під обстрілами і без світла.

Трейлер до документального фільму "Стійкі кольори" вийшов 2 квітня 2024 року та був презентований на виставці картин присвяченій Україні, яка пройшла у Сан-Клементе (Лос Анджелес).

До того ж творча група запланувала ще одну подорож до України з 10 по 23 квітня поточного року, аби здійснити такі заходи:

• 11.04 – планується створення пам’ятного муралу на вул. Яблунський 144 в м. Буча, який стане частиною меморіалу покликаного вшанувати пам'ять 8 загиблих тероборонівців, які захищали місто та були звірськи розстріляні російськими окупантами;
• 12.04 – створення стінопису у Бородянці;
• з 13.04 – відвідання Одеси, Миколаєва, Херсона для створення пам’ятних стінописів та проведення інтерв’ю з місцевими жителями;
• з 17.04 – митці мають намір відвідати Суми, Харків та околиці.

Мета творчої групи – створення пам’ятних малюнків та запис історій людей, які зможуть розповісти усьому світові про російську агресію.

Попередня новина

Тищенко "проінспектував" дороги та накинувся на Кубракова: "Просто вкрали!"

Наступна новина

Тищенко "проінспектував" дороги та накинувся на Кубракова: "Просто вкрали!"