Рішення актуальних проблем? Як взаємодіяти з ветеранами та ветеранками в Україні
Книга про ветеранів і ветеранокФото: обкладинка посібника, Генштаб ЗСУ. Колаж: Новини Pro
Всі ми відчуваємо вдячність та повагу до військових. Проте іноді, коли доводитися з ними взаємодіяти, не знаємо, як правильно підібрати слова та яким чином діяти за різних обставин. У межах Всеукраїнської програми з підтримки ментального здоров’я "Ти як?" розробили посібник, який навчить толерантно взаємодіяти з людьми, котрі пережили досвід повномасштабної війни.
Про це повідомляє в Міністерство охорони здоров’я.
Досить часто ми не знаймо, що робити під час зустрічей з рідними, друзями та навіть просто знайомими, що перебували на фронті. Слід приховати свої емоції? Чи їх навпаки слід продемонструвати свої радість і захват?
Про що посібник
Посібник "Люди з досвідом війни. Взаємодія" пояснює, як в одному світі взаємодіяти ветеранам, ветеранкам та людям, які ніколи не були на фронті. Наприклад, як допомогти людині звернутися до психолога, екологічно подякувати за захист країни, вибудовувати комунікацію тощо. До того ж посібник містить у собі розділи для роботодавців, представників влади, правоохоронців, медичних і соціальних працівників.
Що робити під час зустрічі
Зазначається, що проєкт "Як ти, брате" рекомендує під час спілкування з ветераном або ветеранкою:
- не питати про надзвичайно стресові події, втрати;
- не пропонувати допомогу, а просити її;
- гарантувати безпеку, тобто бути передбачуваною людиною, розповідати про навколишні речі та події, що відбуваються і мають відбутися;
- не давати своїх оцінок, краще відповідати: "складно сказати, я там не був/не була" або "навіть не знаю, що й думати";
- намагатися бути поруч і робити щось, що не заважає спостерігати за людиною, навіть якщо вона задумалася і мовчить.
"Багато чого не розуміють цивільні про війну. Війна – це дуже погано. Не нада їм розуміти цього. Але військових розуміти – це було б класно", – сказав ветеран та старший солдат Сергій Коц.
Як правильно подякувати
Дякувати дійсно потрібно, але не можна забувати й про особисті кордони людини.
Наприклад, якщо ви збираєтесь висловити подяку незнайомому ветерану чи, то зробіть це за допомогою погляду, посмішки, прикладання руки до серця.
Але точно не варто робити певних речей:
- уникати зорового контакту;
- відвертатися;
- робити вимушені "кіношні" жести.
До подяки у голос (якщо йдеться саме про незнайому людину) слід ставитися обережно.
"Наприклад, перед вами може бути штабний працівник, який не воював. Його робота безперечно важлива, та якщо подякувати йому за участь у бойових діях, людині може стати ніяково", – пояснюють у МОЗ.
Але головний нюанс полягає у тому, що подяка не має стати тригером. Але цього не можна точно передбачити, адже тригери в усіх різні. Тож перед вами незнайомою людиною краще використати невербальні сигнали. Сказати: "Дякую за службу" можна, якщо ви впевнені, що перед вами учасник бойових дій.
Також МОЗ наголошує, що слід проявляти саме повагу, але точно не жалість.
"Не жалійте ветеранів, у жодному разі не пропонуйте гроші. Це ображає", – підкреслюють у міністерстві.
Звісно, що ніхто не застрахований від помилок у спілкуванні. Тому є цілком нормальним помилятися, просити пробачення та визнавати помилки.
"Памʼятайте: найкращий спосіб подякувати – проявити повагу і розуміння", – підсумували у МОЗ.
Переглянути посібник можна за посиланням.
Попередня новина
