Спадок без заповіту: хто має право та як отримати майно
Спадкування за закономФото: Pexels. Колаж: Новини Pro
Спадкування за законом є важливим механізмом забезпечення передачі майна спадкодавця у випадках відсутності заповіту або інших обставин, що унеможливлюють спадкування за заповітом.
Про те, як відбувається процес спадкування без заповіту, повідомляє Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
Спадкування за законом здійснюється у випадках відсутності заповіту, його недійсності, відмови або неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом, а також якщо заповітом не охоплено всю спадщину. Спадкоємці за законом отримують право на спадкування у визначеній черговості:
- У першу чергу: діти спадкодавця, включаючи зачатих за його життя та народжених після його смерті, переживший чоловік/дружина та батьки.
- У другу чергу: рідні брати та сестри спадкодавця, його бабусі та дідусі з обох боків.
- У третю чергу: рідні дядько та тітка спадкодавця.
- У четверту чергу: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до відкриття спадщини.
- У п’яту чергу: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому ближчі родичі усувають дальших від права на спадкування.
Немає права на спадок: хто не отримає майно без заповіту
Економіка
Розлучення без втрат: яке майно не ділиться при розірванні шлюбу
ЕкономікаНаступна черга спадкоємців отримує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на майно, неприйняття спадщини або відмови від неї.
Спадкоємці можуть здійснити своє право на спадкування шляхом прийняття або неприйняття спадщини.
Для прийняття спадщини чи відмови від неї встановлюється строк у шість місяців, який починається з дня смерті спадкодавця. Для уникнення пропуску строку необхідно звернутися до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини чи відмову від неї.
Як оформити спадщину за законом та скільки це коштує
Після відкриття спадкової справи та встановлення складу спадкового майна, нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку. У цій довідці зазначається перелік документів, необхідних для оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину, а також розмір плати за виконання відповідних нотаріальних дій. Довідка повинна бути підписана нотаріусом і скріплена його печаткою. Для оформлення спадщини державним нотаріусом стягується:
- Державне мито.
- Державна реєстрація права власності на нерухоме майно.
- Перевірка за Спадковим реєстром.
- Реєстрація свідоцтва про право на спадщину у Спадковому реєстрі.
- Пошук відомостей про зареєстровані речові права та їх обтяження.
- Спеціальний бланк нотаріальних документів, на якому викладається свідоцтво про право на спадщину.
Державний нотаріус також має право стягувати плату за надання додаткових послуг правового та технічного характеру, які не пов'язані з нотаріальними діями. Розмір плати за ці послуги встановлюється управлінням юстиції та розміщується на інформаційних стендах державних нотаріальних контор.
Важливо розуміти, що вартість оформлення спадщини визначається нотаріусом індивідуально у кожному випадку, залежно від складу спадкового майна та встановлених розмірів обов'язкових платежів.
Що робити, якщо строк для прийняття спадщини пропущено
Є два способи вирішення даної ситуації:
- Отримати письмову згоду інших спадкоємців і подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу.
- Подати позов до суду. Відповідно до частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, суд може визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, якщо спадкоємець пропустив строк з поважної причини.
Зверніть увагу, що незнання про шестимісячний термін подачі заяви не вважається поважною причиною.
Якщо суд продовжить строк для подачі заяви, спадкоємець подає заяву разом з копією рішення суду нотаріусу, після чого оформлення спадщини відбувається у загальному порядку.
Раніше ми писали, як українці можуть розірвати дарчу на майно, а також чи можуть позашлюбні діти отримати майно своїх батьків.
Попередня новина
