Огляд Телемарафон як більмо на оці українців. Чому влада не хоче відпустити "Єдині новини"

З початку повномасштабного вторгнення Росії деякі телеканали об’єдналися для інформаційного протистояння ворожій пропаганді та висвітлення актуальних подій на полі бою. Два роки тому телемарафону довіряли майже 70% українців, а станом на лютий 2024 року показник зменшився до 36%. У суспільстві регулярно виникають негативні настрої стосовно "Єдиних новин", але влада, здається, не планує відмовлятися від цього стабільного медійного інструменту.

Сайт Новини Pro розібрався, хто стоїть за телемарафоном, скільки коштів на нього виділяють і чому Офіс президента наполягає на його існуванні.

Зміст

1

Що думають українці про телемарафон

2

Хто стоїть за "Єдиними новинами"

3

Що думають про телемарафон на Банковій

4

В яку суму обходиться телемарафон бюджету

5

Чому власники каналів не виводять їх з телемарафону

6

Чому влада не хоче втрачати телемарафон

Що думають українці про телемарафон

26 лютого 2022 року шість провідних українських мовників об’єдналися, аби транслювати оперативні новини щодо війни. Основне завдання телемарафону – надавати глядачам перевірену інформацію в режимі реального часу, саме тому ефір триває цілодобово.

Він мав широку підтримку в перший рік вторгнення. За інформацією Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), у травні 2022-го 70% українців повністю довіряли "Єдиним новинам" і регулярно дивилися загальнонаціональний телемарафон. Але результати останнього опитування методом телефонного інтерв’ю виявилися невтішними: станом на лютий 2024 року кількість зменшилася до 36%.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології. Фото: КМІС

Наприкінці грудня 2023 року фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова також провели дослідження і з’ясували, що 30% наших громадян абсолютно підтримують тезу про втрату телемарафоном актуальності. А близько 13,5% українців скоріше підтримують таку позицію, ніж навпаки.

"Ставлення українців до цього формату теленовин все більш негативне, а отже, все частіше звучить питання: чи потрібен телемарафон? Результати опитування яскраво демонструють: глядачів стає все менше, тому й доцільність під питанням", – йдеться в дослідженні.

Дослідження фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова. Фото: Рух "ЧЕСНО"

Водночас підсумки роботи "Єдиних новин" за 2023 рік говорять про непогані результати:

• охоплення аудиторії віком від 18 років склало 7,5 млн осіб;
• середньорічна частка теледивлення – 10,33%;
• було трансльовано понад 6 570 годин прямого ефіру, більше 20 000 сюжетів, 10 000 інтерв’ю, 40 000 включень з України та світу, 77 документальних фільмів;
• 761 млн переглядів в діджиталі власних каналів;
• 80% знання серед українців і 71% довіри.

Аудиторія телемарафону "Єдині новини" за віковим критерієм. Фото: Скриншот

Зазначається, що глядачі віддають перевагу телемарафону, оскільки в ньому беруть участь експерти (29%), там є актуальна інформація щодо війни (28%), а також різноманіття думок і позицій (22%). Хоча інші дослідження, зокрема, видання "Детектор медіа", свідчать про відсутність балансу в представленні політичних сил.

Хто стоїть за "Єдиними новинами"

Враховуючи, що телемарафон став частиною інформаційної політики України, ніхто не дивується факту керування представниками влади. Спочатку за редакційну політику та повістку дня відповідали колишній міністр культури Олександр Ткаченко та тодішній заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.

Як розповіли виданню "Українська правда" безпосередні учасники подій, Ткаченко особисто проводив наради по відеозв'язку, детально обговорюючи з керівниками телеканалів контент-план.

"Перші тижні ми робили все з коліс. Обговорювали, що можемо показувати, як взагалі робити ці новини, як діяти, якщо повітряна тривога, ділилися, де і в кого знаходяться запасні студії по країні. Тобто дуже чіткі організаційні питання", – зауважив співрозмовник УП.

"Зараз там усе в напіванархічному стані. Якась мінімальна координація між телеканалами є. Але такого, як було за Ткаченка, коли на нарадах обговорювали конкретні теми, на яких варто акцентувати увагу, немає", – розповів УП один із членів президентської команди.

З одного боку, це говорить про хаотичність діяльності, а з іншого – підтверджує факт відсутності тотального контролю за всім контентом телемарафону. Хоча стратегічні інформаційні рамки, диктовані Банковою, досі існують.

За інформацією "Української правди", редакційна колегія складається з керівників медіагруп і кількох представників влади, зокрема:

• голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії (НСТУ) Миколи Чернотицького;
• генерального директора StarLightMedia Олександра Богуцького;
• генерального директора "1+1 media" Ярослава Пахольчука;
• генерального продюсера "Ми – Україна" Юрія Сугака;
• члена наглядової ради "Інтера" Сергія Созановського;
• головної редакторки інформаційного мовлення телеканалу "Рада" Наталії Яструбенко;
• продюсерки парламентського каналу Людмили Писанко;
• представників Міністерства культури та інформаційної політики України;
• модератора Владислава Матяша.

Також раз на квартал відбувається спілкування з президентом Володимиром Зеленським, під час якого обговорюється актуальна ситуація на фронті.

15:42, 21 лютого

Хто власник найбільших телеканалів в Україні: розкриття медійної сфери

Бізнес

19:18, 8 квітня

Не телемарафон єдиний: в Мінкульті визнали критично важливими декілька цирків та ансамбль

Держава

Що думають про телемарафон на Банковій

Народні депутати мають різні думки щодо доцільності транслювання "Єдиних новин", принаймні в поточному форматі. Голова комітету Верховної ради зі свободи слова Ярослав Юрчишин зауважив в інтерв’ю виданню "РБК-Україна", що Банкова слабо розуміє, як працювати з телемарафоном. Все впирається у фінансову підтримку, якої не вистачає, адже пріоритет наразі – це військові та озброєння.

"Якщо до кінця 2024 року не продемонструють, що єдиний марафон змінив формат, що є баланс, а не бровадні новини з фронту, що у людей відновлюється довіра, тоді треба думати над завершенням… Бо буде ще важче пояснити міжнародним партнерам і своїм людям, чому ми фінансуємо неефективну інформаційну політику", – сказав очільник комітету.

Ярослав Юрчишин. Фото: Скриншот

Водночас Юрчишин підтвердив, що цьогоріч мовлення триватиме, оскільки воно вже отримало фінансування. А далі дивитимуться за рейтингами і рівнем довіри громадян.

Голова комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у програмі "Самохвалов запитує" назвав телемарафон джерелом стовідсотково верифікованої інформації, чим він повинен залишитися до кінця повномасштабної війни.

Микита Потураєв. Фото: Скриншот

Ростислав Карандєєв, тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики України, не виключає, що скоро "Єдині новини" оновлять формат. На його думку, це необхідний крок для повернення зацікавленої та лояльної аудиторії:

"Сьогодні телеканали розглядають можливість зміни цього формату. І я нагадаю, що це ключові телеканали України, які мають найбільшу аудиторію. Для них теж важливим є внесення нових форм. Мені здається, що вже найближчим часом такі пропозиції будуть випрацювані".

Ростислав Карандєєв. Фото: Скриншот

Про доцільність фінансування та існування телемарафону як такого навіть писали іноземні видання. В The New York Times зазначили, що "Єдині новини" стають все більше схожими на російські методи пропаганди. Тому керівництву потрібно консолідуватися та змінити підхід до мовлення, аби уникнути порівняння з інформаційним простором країни-агресорки.

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк наголосив в інтерв'ю "Радіо Свобода", що не бачить об’єктивних причин припиняти роботу загальнонаціонального телевізійного марафону. Адже він є інструментом, який надає українцям плюралістичну точку зору, експертні позиції, доступ до дискусій на різноманітні питання.

Михайло Подоляк. Фото: Скриншот

В яку суму обходиться телемарафон бюджету

Витрати за 2022 рік на виробництво "Єдиних новин" і "FreeДом", а також програм для каналу "Дім" склали всього 400 млн гривень. Вже наступного року в державний бюджет заклали майже 2 млрд гривень, хоча відомо, що освоїли 1,5 млрд гривень з цієї суми.

На 2024 рік виділили 1,7 млрд гривень, що включає виробництво іномовлення і марафонів. Це величезні суми, враховуючи, які сектори потребують максимального фінансування. Як уточнив віцеспікер ВРУ Олександр Корнієнко в інтерв'ю Liga.net, не всі гроші підуть на канали, тож необхідно розбиратися з цим питання.

"Поки існує такий формат як телемарафон, який існує завдяки підтримці держави, ми маємо його фінансувати. Я думаю, що треба розібратися з цими 2 млрд – як вони будуть розподілятися, бо це не все напряму на канали, є якесь виробництво, іномовлення", – сказав Корнієнко.

На порталі Prozorro вже завершилися тендери на закупівлю відповідних послуг. Замовником виступила Мультимедійна платформа іномовлення України. Наприклад, Інтеру виділили 122,3 млн гривень, "1+1" отримав 139,3 млн гривень, "Ми – Україна" підписав договір на суму 190,1 млн гривень, а групі Starlight Media виділили 141,8 млн гривень.

Постає питання, чи резонно витрачати такі кошти під час війни? Редакція сайту Новини Pro запитала в доктора економічних наук Олексія Плотнікова, чому влада досі чіпляється за транслювання телемарафону.

У багатьох депутатів є питання, чому немає прямої трансляції ВРУ на телеканалі "Рада", який існує для того, щоб висвітлювати її роботу. Питань дуже багато, але що думає про це українська влада – сказати важко. Можливо вважає, що саме так треба інформувати країну про події.

Олексій Плотніков

Доктор економічних наук, професор та заслужений економіст України

Чому власники каналів не виводять їх з телемарафону

Трансляцію "Єдиних новин" здійснюють такі приватні канали:

• Інтер;
• 1+1;
• Ми – Україна;
• ICTV.

Плюс два громадські канали – Суспільне та Рада. Вони вже понад два роки як віддали свої мовники державі. Чому олігархи не поспішають повернути їх під власний контроль? Плотніков вважає, що справа у бюджетному фінансуванні та падінні рекламних запитів. Через війну значно погіршився рекламний ринок, тож джерело грошових надходжень зійшло нанівець. Іншими словами, утримувати канали стало збитковим.

Політолог Ярослав Макітра погодився з думкою, але назвав ще одну вагому причину – з політичним підтекстом.

Друга та найголовніша причина – це те, що вивести свій канал з телемарафону означає розвити критику та отримати потенційні проблеми з владою. Це може мати певні негативні наслідки для власників телеканалів.

Ярослав Макітра

Політтехнолог, керівник політичних програм дослідницької компанії "Соціополіс"

Виходить, олігархи бояться зробити перший крок і вийти з телемарафону, бо чекають негативної реакції з боку влади. А поки все працює як один інформаційний фронт, можна користуватися привілеями та сподіватися на певну лояльність від Офісу президента.

Чому влада не хоче втрачати телемарафон

Якщо з каналами мотивація більш-менш зрозуміла, то навіщо політичному керівництву держави зайвий кандидат на фінансування? Варто повернутися в минуле і згадати, навіщо взагалі запустили "Єдині новини". Тоді загальнонаціональне цілодобове мовлення було необхідним медійним інструментом, створеним не для політичної підтримки, а на користь суспільства.

Як сказав Ярослав Макітра, українці мали низку каналів (деякі зараз входять в телемарафон), якими керували олігархічні групи з проросійськими наративами. Той же Інтер постійно висвітлював "День побєди" та інші тези, характерні для країни-агресорки. Хто знає, як могла скластися ситуація в Україні без зведення мовників у єдину групу.

Повернувши ті канали під контроль медійної сітки, зростатиме кількість критики в адресу влади, кількість противладних спікерів, неприємних тем. Поки держава оплачує частку ефіру, вона може впливати на інформаційний порядок, – констатував політолог.

Тож навряд чи Офіс президента захоче втратити повністю керований медійний інструмент. Завдяки йому вдається утримувати інформаційне поле в потрібному руслі, що дуже важливо в умовах військової агресії. З такого боку фінансові витрати на транслювання вже не здаються надмірними.

А взагалі, як би хто не ставився до "Єдиних новин", не варто налаштовувати себе на категоричний спротив. Бо з ефіру все ще можна дізнатися багато актуальної інформації, почерпнути важливі думки з соціальних та історичних тем. Як медійний інструмент телемарафон є незамінним. Інша справа – знайти оптимальний режим роботи і формат мовлення.

Раніше сайт Новини Pro писав, що депутат Кучеренко заснув в етері телемарафону. Також ми повідомляли, що деякі українські телеканали визнали критично важливими та розповідали, хто зможе забронювати працівників.

Попередня новина

Бронювання від призову: низку футбольних клубів визнали критично важливими для економіки

Наступна новина

Побілка дерев: пережитки радянських часів чи необхідність