Радянське минуле та європейське майбутнє: в яких міжнародних організаціях є учасником Україна
Держава
Безпека та розвиток: що дасть Україні членство в НАТО
Держава
Огляд Хроніки трьох революцій: як українці боролися за незалежність
Революції в УкраїніФото: Facebook/Інститут історії України. Колаж: Новини Pro
Україна пережила три революції, головним центром протестів кожен раз ставав Майдан Незалежності
Ось вже майже 33 роки українці намагаються відхреститися від радянського минулого, щоб увійти в європейське майбутнє. Без перебільшення, це нам дається дорогою ціною.
Сайт Новини Pro розповідає, які були революції в Україні, що їм передувало та чи можливі політичні мітинги в найближчому майбутньому.
Зміст
Революція на граніті
У жовтні 1990 року в Києві відбулася історична подія, відома як "Революція на граніті".
Україна проголосила свій суверенітет, втім Москва намагалася зберегти СРСР, тому настояла на підписанні нового союзного договору між республіками.
Українське студентство виступило проти цього, організувавши голодування та мітинги на гранітних плитах площі Жовтневої революції, теперішнього майдану Незалежності.
Революційні та позачергові: коли та як проходили президентські вибори в Україні
Вибори
Органи державної влади в Україні – структура та повноваження
ДержаваСтуденти висунули свої вимоги:
- перевибори Верховної Ради УРСР;
- націоналізацію майна КПУ та ЛКСМУ (Ленінська комуністична спілка молоді України);
- недопущення підписання нового союзного договору;
- відставка голови тодішнього уряду Віталія Масола;
- прийняття рішення про військову службу громадян УРСР в межах республіки.
Згодом кількість голодувальників зросла до 150. Тоді уряд організував своїх прихильників, щоб придушити рух протестувальників, внаслідок чого близько 50 тисяч киян вийшли на захист студентів.
Революція на граніті17 жовтня депутати, за пропозицією тодішнього голови ВРУ Леоніда Кравчука, почали голосування щодо вимог студентів. За прийняття постанови вийшли 314 парламентарів, проти – 38. Це було перше масове голосування в УРСР за багато років, яке завершилося успішно.
Помаранчева революція
У 2004 році партійний лідер "Нашої України" Віктор Ющенко раптово захворів і був доставлений до клініки у Відні у тяжкому стані. Лікарі виявили, що він був отруєний діоксином, що вироблявся в декількох країнах, зокрема в Росії.
Правильний діагноз врятував Ющенка, і він вирішив брати участь у виборах на пост президента України. Політичні перегони він розпочав зі зміненим обличчям та залежністю від ліків.
У жовтні 2004 року, згідно з результатами першого туру виборів, Ющенко та його конкурент від "Партії регіонів" Віктор Янукович зайняли перше та друге місця відповідно, здобувши близько 40% голосів кожен.
За результатами другого туру голосування, 21 листопада 2004 року незалежні дослідження показали, що Ющенко отримав 53% голосів проти 44% у Януковича. Однак, офіційні результати, оголошені контрольованою урядом виборчою комісією, підтвердили перемогу Януковича з 49,5% голосів проти 46,9% у Ющенка. Результати виборів були сфальсифіковані.
Того ж дня Ющенко зустрівся з головою ЦВК Сергієм Ківаловим і після закритої бесіди висловив недовіру підрахункам Комісії, закликавши своїх прихильників зібратися на Майдані Незалежності та захистити свою перемогу. Так почалась Помаранчева революція, названа за офіційними кольорами кампанії Ющенка.
Протягом наступних днів і тижнів завдяки протестувальникам, що приїздили з регіонів, кількість мітингарів на Майдані сягнула пів мільйона. У містах Західної України, у Києві, та інших обласних центрах почалися мітинги на підтримку Ющенка.
У Києві було зафіксовано бронетехніку, біля будівлі ЦВК з'явилися бронетранспортери, а Адміністрація президента була під посиленою охороною. Місто патрулювали тисячі співробітників внутрішніх військ та спецпризначення.
Помаранчева революція3 грудня 2004 року Верховний Суд України визнав порушення законів Конституції під час виборів, а оголошені результати другого туру – недійсними.
26 грудня українці пішли на дільниці втретє за два місяці, щоб обрати нового президента, яким став Віктор Ющенко.
Читай також
Революція гідності
Після перемоги на президентських виборах 2010 року Віктор Янукович почав впроваджувати зміни в політичному устрої, він націлювався на створення авторитарного режиму в Україні та концентрацію влади у власних руках. Шляхом переписування Конституції та скасування парламентом поправок, він посилив роль президента в Україні.
Українське суспільство розраховувало на Євроінтеграцію. Було сподівання, що ця угода зміцнить демократичні інститути в Україні та забезпечить впровадження європейських стандартів.
Однак 21 листопада уряд Миколи Азарова оголосив про призупинення процесу підготовки до укладання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Виявилося, що після таємної зустрічі Путіна та Януковича у Сочі українська влада взагалі відмовилась від євроінтеграції. Уряд порушив обіцянки та зруйнував надії людей на європейське майбутнє.
23 листопада на мітингу в Києві зібралося близько 5 тисяч людей, і саме тоді вперше пролунало гасло "Україна – це Європа".
Пізніше сотні тисяч людей, обурені "диктаторськими законами", зібралися на народному віче на Майдані. Попри заклики до продовження мирного протесту, багато людей пішли до Верховної Ради, але зіткнулися із загонами "беркутівців" на вулиці Грушевського.
Почалися сутички:
- мітингувальники кидали у силовиків бруківку та "коктейлі Молотова";
- активісти підпалили шість міліцейських автобусів;
- "беркутівці" кидали у демонстрантів шумові гранати, стріляли гумовими кулями та гатили з водомета.
У результаті зіткнень було поранено близько 1400 осіб, а загинуло – більше сотні.
Революція Гідності
У ніч на 21 лютого, після того, як Верховна Рада виступила проти Януковича, а спецпідрозділи покинули столицю, "президент" втік із країни.
Майдан святкував свою перемогу. Верховна Рада, Адміністрація президента та Кабмін опинилися знову під контролем народу.
Чи можливі революції найближчим часом
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, наша держава перебуває в найтяжчому стані за часи своєї незалежності. Таким становищем активно користується ворог, намагаючись розколоти українське суспільство зсередини.
Маніпулювання емоціями, вплив на психіку, дискредитація союзників – це складові інформаційно-психологічних операцій, за допомогою яких в умовах повномасштабної війни окупанти намагаються підірвати бойовий дух українців та викликати панічні настрої у суспільстві.
Зокрема, росіяни розповсюджують інформаційно-психологічні операції у Мережі. Це фейки, що стосуються:
- великих статків Зеленського;
- поразки Збройних сил України на фронті;
- примусової мобілізації.
Зауважимо, що навіть під час повномасштабного вторгнення українці збираються на мітинги, щоб змусити владу витрачати гроші на ЗСУ, а не на бруківку, не мовчати про полонених тощо.
Так чи інакше, масштабна революція під час війни в Україні – малоймовірна, адже зараз українці мають одного спільного ворога, проти якого спрямовують всю свою ненависть.
Раніше ми припускали, кого б обрали українці на виборах у 2024 році. Також ми писали про протести проти проросійських законів в Грузії.
Попередня новина
