Нові виклики для українського бізнесу. Що тягне за собою цифровізація митниці
Незабаром очікується цифровізація митниці в УкраїніФото: УНІАН
У лютому 2024 року Міністерством фінансів був ухвалений Стратегічний план цифровізації Державної митної служби України. Цей документ був розроблений з метою підготовки України до вступу до Європейського союзу.
Про зміни повідомили на порталі Мінфіну.
У березні 2024 року Кабінет міністрів затвердив план цифровізації. Незабаром передбачається його схвалення Європейською Комісією. У Мінфіні наголошують, що виконання всіх індикаторів на першому етапі дозволить залучити бюджетну підтримку обсягом близько 4 млрд євро.
План розроблений з горизонтом планування до кінця 2028 року і підлягає постійному оновленню та актуалізації згідно з потребами сьогодення.
"Впровадження запланованих заходів дозволить покращити процеси обміну митною інформацією між країнами, спростити та прискорити процеси митного контролю, зменшити корупційні ризики, підвищити рівень довіри ЄС до митних служб України, а також прискорити нашу інтеграцію до Євросоюзу", – зазначив заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук.
Також він наголосив, що головна мета плану – побудова східної митниці Європи, яка також виконує важливу безпекову функцію в умовах російської агресії проти всього цивілізованого світу.
Модернізація та впровадження IT-інструментів у митну систему України
План містить в собі впровадження ІТ-інструментів з метою поліпшення обміну інформацією між підприємствами та митницями, підвищення ефективності співпраці між митними органами різних країн, забезпечення підвищеної безпеки та збереження інформації.
"Зокрема, у 2024 році очікується завершення розробки автоматизованої системи митного оформлення "Центр" (АСМО.Центр), у якій міститимуться різні документи, наприклад, електронні копії митних декларацій, а також оновленої національної системи гарантій (GMS-UA). Вона забезпечить гарантування товарів у режимі спільного транзиту", – повідомили в Мінфіні.
Також найближчим часом на митниці розпочнеться впровадження системи рішень (CDS). Ця автоматизована система буде обробляти рішення митних органів у форматі обміну даними, аналогічному до того, що використовується в Європейському Союзі.
Водночас у цей період завершиться тестування системи боротьби з підробкою та піратством (COPIS). Це платформа, що містить інформацію про правовласників та історію їхніх заявок, подання змін до них тощо.
Підвищення співпраці між митними органами та підприємствами
Цифровізація сприяє оптимізації взаємодії між обома сторонами та забезпечує прозорість митних процесів. Завдяки впровадженню програми Авторизованого Економічного Оператора (АЕО), системи митних спрощень та приєднанню до системи NCTS, значна кількість українських підприємств сформувала та підвищила надійність своїх внутрішніх процесів, здійснює контроль за динамікою фінансових показників та уникнення порушень законодавства.
Наразі розглядаються можливості розширення спрощень та переваг для бізнесу, що адаптується до європейських стандартів.
Протистояння корупції та шахрайству
Практично кожен елемент Стратегічного плану включає антикорупційні заходи, оскільки його головна мета – зменшення впливу людського фактора. Крім того, він базується на принципах безпеки та незмінності даних.
Захищеність даних нових митних ІТ-інструментів, як пояснили в Мінфіні, гарантує їх конфіденційність та розмежування доступу. Незмінність даних забезпечить фіксацію та відстеження історії будь-яких запитів та транзакцій, ідентифікацію користувачів тощо.
Раніше ми писали про цифровізацію мобілізації. Також ми писали про спрощення декларування відправлень за кордон для українців.
Попередня новина
Нафта різко зросла в ціні: скільки тепер коштує "чорне золото"
