Огляд Підземний Харків: як будувалося метро і які станції зараз працюють

Харківське метро – символ міста, витканий зі сталі та бетону, що сплітає вулиці надзвичайними підземними шляхами. Його історія переплелася зі шляхами розвитку самого Харкова, відкриваючи нові можливості для зручності міської транспортної системи.

Про історію будівництва, наявні станції та перспективи розвитку підземної мережі вирішила розповісти редакція сайту Новини Pro.

Історія будівництва харківського метрополітену

23 серпня 1975 року у Харкові стартувала перша черга метрополітену, яка включала вісім станцій від "Холодна гора" до "Турбоатом". Ця подія стала важливим кроком для міста, яке стало шостим за рахунком з метрополітеном у СРСР та другим в Україні.

У 50-60-ті роки Харків активно зростав, забудовуючись, але транспортна система не встигала за потребами. На межі транспортного колапсу місто звернулося за допомогою до Москви, щоб отримати дозвіл на будівництво метро.

Проблему транспорту в Харкові розуміли як в міській адміністрації, так і в партійній верхівці – метро стало необхідністю. Проте рішення про будівництво цього масштабного проєкту могла ухвалити лише Москва. Питання про метро в Харкові вперше висунули на засіданні Верховної Ради СРСР у грудні 1962 року. У міста були свої переваги – населення перевищило мільйон осіб. Однак лише столиці союзних республік мали право на підземний транспорт того часу.

У 1963 році перед комісією Держбуду СРСР були представлені три варіанти нової транспортної системи Харкова:

• монорельсова дорога;
• швидкісний трамвай;
• метрополітен.

Монорельсовий варіант відкинули миттєво. Після цього партійна верхівка ЦК КПРС і Ради Міністрів затвердила будівництво швидкісного трамвая. І тут важливу роль відіграв перший секретар Харківського обкому Григорій Ващенко, який до грудня 1965 року здобув дозвіл на будівництво метро.

Після цього були проведені геологічні дослідження та розробка проєктів. Нарешті, 15 липня 1968 року, на вулиці Слов'янській, біля Південного вокзалу, після урочистого мітингу, було закладено перший ствол майбутнього метро.

Рішення про будівництво першої лінії метро було ухвалено вздовж найбільш завантаженої магістралі Харкова, яка пролягала з заходу через центр до сходу. Початково планувалося, що Південний вокзал стане кінцевою станцією, тому саме там було закладено перший ствол метрополітену. Також було заплановано побудувати електродепо для поїздів метро на цій території.

Однак інженери висловили стурбованість щодо можливості просідання ґрунту під впливом такої масштабної підземної роботи. Тому було вирішено продовжити лінію метро у напрямку Холодної гори та зробити кінцевою станцією першої лінії вулицю Свердлова (зараз Полтавський Шлях).

Завдяки "соцзмаганням" між бригадами річний план будівництва кожного року виконували достроково. До кінця 1974 року прибули перші вагони майбутнього метро. А 30 липня 1975 року по рейках харківського метро пройшов перший пробний поїзд.

Паралельно здійснювалися роботи над другим відрізком першої лінії, який містив пʼять станцій: "Комсомольська" (нині "Палац Спорту"), "Імені Радянської Армії" (тепер "Армійська"), "Індустріальна" (тепер "Імені О. С. Масельського"), "Тракторний завод" і "Пролетарська" (тепер "Індустріальна"). Перші поїзди на цих станціях рушили 11 серпня 1978 року.

Які станції працюють у метрополітені Харкова

Харківське метро, друга за обсягом система метрополітену в Україні, розпочало свою роботу 23 серпня 1975 року. З того часу воно активно розвивалося і зараз складається з трьох ліній та 30 станцій.

Харківське метро складається з трьох ліній:

Червона лінія, яка пролягає з півночі на південь міста. Станції на цій лінії:

• Холодна гора;
• Південний вокзал;
• Центральний ринок;
• Майдан Конституції;
• Проспект Гагаріна;
• Спортивна;
• Завод ім. Малишева;
• Турбоатом;
• Палац спорту;
• Армійська;
• Імені О.С. Масельського;
• Тракторний завод;
• Індустріальна.

Синя лінія, яка пролягає з заходу на схід міста. Станції на цій лінії:

• Історичний музей;
• Університет;
• Пушкінська;
• Київська;
• Академіка Барабашова;
• Академіка Павлова;
• Студентська;
• Героїв праці.

Зелена лінія, яка пролягає з півночі на південь міста. Станції на цій лінії:

• Перемога;
• Олексіївська;
• 23 серпня;
• Ботанічний сад;
• Наукова;
• Держпром;
• Архітектора Бекетова;
• Захисників України;
• Метробудівників;
• Державінська (проєктується);
• Одеська (проєктується).

Перспективи розвитку метрополітену

У 2023 році мер міста Харків, Ігор Терехов, повідомив, що відбуватиметься будівництво нових станцій на третій лінії метро, не зважаючи на повномасштабну війну.

За планами, передбачено будівництво ще двох станцій: "Державінська" та "Одеська", в бік вулиці Одеської. На реалізацію проєкту залучено 320 млн євро.

Також він повідомив про одну зміну у плані, так, електродепо "Олексіївське" було вирішено перенести під землю.

"Ми переробляємо зараз план, бо ми хочемо, щоб електродепо – і в цьому з нами згодні фінансові інституції, партнери, Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейський інвестиційний банк, було під землею", – зазначив Терехов.

Ще до повномасштабного вторгнення були проведені всі необхідні тендери. Планувалося, що будівництво розпочнеться навесні 2023 року.

Деякі цікаві факти про харківський метрополітен

Декілька цікавих фактів про харківську підземну транспортну мережу:

• найглибша станція метро – "Пушкінська", її глибина становить близько 35 метрів;
• у перший день роботи було перевезено 413 тис. пасажирів;
• найкоротший перегін має протяжність 771 метр – від "Архітектора Бекетова" до "Держпром";
• харківське метро споруджене за схемою "класичного трикутника", що дозволяє робити лише одну пересадку;
• найдовший перегін – від "Київської" до "Академіка Барабашова", який становить 2407 метрів;
• середня швидкість харківського метрополітену становить близько 35 км/год;
• метро будували не лише професійні робітники, але й студенти харківських вишів.

Наразі Харківський метрополітен налічує 30 станцій, які протягом тривалого часу існування стали місцем захисту від російських авіаударів та бомб, встигаючи перевозити мільйони пасажирів.

Раніше редакція сайту Новини Pro розповідала, які станції метро є у Дніпрі й де будують нові. Також ми розповідали про те, як будувався міст Патона і яка його функціональність.