Ексклюзив Деяких роботодавців чекають жорсткі покарання: за що можна сісти до тюрми

В Україні керівник несе персональну відповідальність за порушення у всіх сферах законодавства, що регламентують його обов'язки як посадової особи, що керує підприємством. За порушення трудового законодавства застосовуються такі види відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, фінансова та кримінальна.

Про те, як карають роботодавців за порушення трудового законодавства, сайту Новини Pro розповіла Анна Даніель, адвокат, кандидат юридичних наук, керуючий "Адвокатського бюро Анни Даніель".

Дисциплінарна відповідальність

Згідно зі ст. 147 Кодексу законів про працю (КЗпП), відповідні посадові особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Підставою для відповідальності є порушення правил внутрішнього трудового розпорядку чи статуту.

Даний закон передбачає два види дисциплінарного стягнення:

• догана;
• звільнення.

Однак застосовано може бути тільки один із цих заходів стягнення. При цьому чинним українським законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені й інші дисциплінарні стягнення.

Матеріальна відповідальність

КЗпП встановлює матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівником підприємству. Така відповідальність наступає у разі спричинення виключно прямої шкоди, – зазначає експерт.

Адміністративна відповідальність

За словами адвоката, Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає значний перелік статей, які встановлюють відповідальність керівника за порушення трудового законодавства.

Більша частина норм адміністративної відповідальності, які зокрема, застосовують органи Держпраці, зазначені у ст.41 КЗпП. Наприклад:

1. Одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
2. Винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.
3. Вчинення керівником підприємства, установи, організації мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.
4. Винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця.
5. Вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
6. Перебування всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" у прямому підпорядкуванні близької особи.
7. Наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України "Про запобігання корупції".

Фінансова відповідальність

Фінансова відповідальність за порушення керівником законодавства про працю передбачена ст. 265 КЗпП. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

• Фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. А до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.
• Вчинення порушення повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
• Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
• Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
• Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", – у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. А до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.
• Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
• Повторне вчинення дій при проведенні перевірки з питань виявлення порушень – у шістнадцяти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
• Перевищення встановленої допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
• Порушення інших вимог законодавства про працю (крім передбачених абзацами другим – дев’ятим цієї частини) – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
• Повторне вчинення порушення повторно протягом року з дня виявлення порушення – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність для роботодавців за порушення трудового законодавства передбачена ст.172 – 175 Кримінального кодексу України.

Наприклад, ст. 172 КК України передбачає "Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю".

"Також кримінальну відповідальність можна понести за ст. 173 КК України "Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою", – пояснила експерт.

Таке порушення карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або пробаційним наглядом на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк.

Ст. 174 КК України "Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій" – карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин, або пробаційним наглядом на строк до 3 років, або обмеженням волі на той самий строк.

Остання ст. 175 КК України передбачає "Безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, що вчинена умисно керівником підприємства", – розповіла адвокат.

Щодо покарання, то йдеться про штраф від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або пробаційним наглядом на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Раніше ми розповідали, за що податкова може покарати роботодавців. Також ми писали, які проблеми роботодавці приховують від нових співробітників.