Огляд Сполучення берегів: як будувався міст Метро у Києві

Будівництво мосту Метро у Києві було великим інженерним викликом, який вимагав не лише високих технологічних знань, але й кмітливого розуміння географічних та геологічних особливостей міста. На перший погляд, ці монументальні споруди – лише сталь та бетон, але за ними стоїть багато років планування, розробки та будівництва.

Про те, як будувався міст Метро у Києві, вирішила розповісти редакція сайту Новини Pro.

Які характеристики моста

Міст Метро – один з переходів через Дніпро у Києві, який відкрили 5 листопада 1965 року. Це двоповерхова конструкція, призначена для руху метропоїздів у верхньому ярусі й автотранспорту у нижньому, розташованому по боках.

Проєкт мосту розроблений київською філією ГПІ "Союздорпроект", а його автором та головним інженером під час будівництва був Георгій Борисович Фукс.

Міст Метро визначається як перша у світі аркова споруда з великими прольотами, що спроєктована на сухих стиках.

Загальна довжина моста становить 684,5 метра, а його ширина – 28 метрів, складаючись із шести прольотів арково-консольної конструкції та двох неповних прольотів, які упираються в берегові підвалини.

Лінія метро, виходячи з крутого схилу гори, перетинає платформи станції "Дніпро" Набережного шосе і проходить по верхньому ярусу мосту. У нижньому ярусі розташовані в'їзди для автомобілів з шосе. Після подолання третини моста всі дороги зливаються на одному рівні.

Поблизу лівого берега автодорожнє полотно знову опускається до берега, тоді як лінія метро продовжує свій шлях по естакаді, відхиляючись від автомобільної дороги (Броварського проспекту) та плавно опускаючись до рівня землі, де розташована станція "Гідропарк".

Після цього лінія метро прокладає свій шлях по землі, перетинаючи Русанівську протоку через однойменний метроміст і продовжує свій маршрут на схід.

Як виникла ідея проєкту моста Метро

Історія мосту Метро в Києві має цікавий та довгий шлях. У 1853 році був побудований перший капітальний міст через Дніпро – Миколаївський ланцюговий міст, який став прародичем мосту Метро в Києві.

У 1920 році білополяки підірвали одну з його опор, що спричинило руйнування всього мосту. Євгеній Оскарович Патон взявся за розробку проєкту відновлення, зберігши систему ланцюгів, але замінивши кам'яні конструкції металевими, роблячи їх вищими, що вимагало підняття прольотів. Новий міст, названий на честь Євгенії Бош, був відновлений, але відновленням не завершилося, оскільки його знову підірвали у 1941 році.

Проєктування мосту Метро розпочалося після закінчення Другої світової війни, коли гостра потреба зв'язати обидва береги Дніпра стала очевидною. Спочатку планувалося відновити підірваний міст Євгенії Бош, проте пізніше вирішили побудувати новий міст на південнішому розташуванні, який отримав ім'я інженера Патона.

Пізніше знову звернулися до ідеї відновлення мосту, коли вирішили будувати лінію метро на лівому березі, яка мала перетнути Дніпро через міст, а не під річкою, як планувалося до війни. Вирішили замінити міст Євгенії Бош, і основна мета його зведення була забезпечити зв'язок між метрополітеном та лівим берегом.

Портал тунелю планувався з використанням цілісних конструкцій мосту Євгенії Бош. Проте, під час розробки проєкту мосту в 60-х роках виявилося, що опори не придатні для цих цілей через їхній стан і форму. Так виникла ідея побудувати міст, який можна було б використовувати як для поїздів метро, так і для автотранспорту, зробивши його двоярусним і додавши смуги для руху автомобілів.

Міст Метро був встановлений кілька метрів північніше від колишнього місця ланцюгового мосту, і остаточний вигляд мосту обумовлювався наміром мінімізувати витрати на будівництво, що відображалося у вузьких смугах руху та незручному під'їзді.

Як розпочалося будівництво моста

У 1960 році розпочалося будівництво третьої черги київського метрополітену, яка включала станції "Гідропарк", "Микільська слобідка" і "Соцмісто" (пізніше двом останнім станціям були надані нові назви), причому дві з них розташовувалися на лівому березі Дніпра, а одна – на Венеціанському острові. Також планувалося спорудження метродепо поблизу станції "Соцмісто". Найбільш проблемною ділянкою у цьому проєкті було будівництво мосту Метро над Дніпром.

Роботи з будівництва мосту розпочалися у 1960 році. Початковий проєкт передбачав будівництво моста за безрозпірної арково-консольної системи прогонових споруд, але в процесі робіт проєкт постійно змінювався, що вимагало схвалення відповідних інстанцій і затримувало будівництво. Негативно впливали також погодні умови, наприклад, весною 1962 року підйом рівня води у Дніпрі призвів до затоплення будівельного майданчика і призупинення основних робіт.

Спочатку планувалося відкриття мостових переходів у 1963 році, але через зазначені проблеми та продовження будівництва іншого мосту – Русанівського метромосту – відкриття було відкладено. Тільки 15 вересня 1965 року верхню частину моста Метро здали, і вже 6 листопада 1965 року пасажири вперше перетнули Дніпро на поїздах метро.

Міст є першою у світі великою залізобетонною арковою спорудою на сухих з'єднаннях: окремі залізобетонні елементи моста з'єднані між собою металевими болтами, а не за допомогою заливання бетону в місцях з'єднання.

Яка сучасність моста Метро

Протягом близько 30 років міст Метро фактично експлуатувався без значного ремонту, що призвело до посилення процесів корозії. У 90-х роках була проведена часткова реконструкція проїжджої частини, але ці заходи були тимчасовими. Хоча аркові прольоти можуть продовжувати існувати, бетонні елементи та арматура потребують серйозних вдосконалень.

Експерти вказували на:

• необхідність заміни гідроізоляції;
• оновлення покриття дорожньої частини та тротуарів;
• відновлення бетонних елементів та деформаційних швів.

Проте досі серйозних ремонтних робіт не розпочалося.

2 січня 2019 року КМДА затвердило проєкт капітального ремонту автопроїздів мосту Метро, тривалість якого була розрахована на 22 місяці. Кошторисна вартість на 2 листопада 2018 року становила 1,825 млрд грн. Однією з ключових змін було плановане розширення тротуарної частини з 2,5 до 3 метрів із влаштуванням велодоріжок.

З 2008 року міст Метро має статус "щойно виявлений об’єкт культурної спадщини", є пам’ятником архітектури, містобудування, науки та техніки.

Раніше ми розповідали про те, які факти про станції метро світу здивують пасажирів. Також ми писали про те, як починалося будівництво першого метрополітену у світі.