Як платять українцям за роботу в екстрених умовах – 3 можливі варіанти

Українці під час війни вимушені працювати в умовах періодичних повітряних тривог і відключень електроенергії. Це може перешкоджати виконанню посадових обов’язків і зривати виробничі процеси. Але підприємець, відповідно до законодавства про працю, не може оформити співробітникам відпустку без збереження зарплати.

Сайт Новини Pro розповідає, які існують способи організації роботи в екстрених умовах.

Оформлення простою

Якщо через вимкнення світла і повітряні тривоги бізнес не може функціонувати, частина його структурних підрозділів не активна чи деякі працівники не здатні виконувати посадові обов’язки, необхідно оформити простій. Так у Кодексі законів про працю визначають тимчасове зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних/технічних умов через непоборні обставини.

Звісно, якщо людина може працювати в укритті чи без електроенергії (наприклад, має ноутбук та альтернативне джерело живлення), то простій зайвий. Керівники повинні діяти відповідно до ситуації та обговорювати можливі варіанти зі співробітниками.

У разі відсутності світла протягом 4-6 годин логічно оформити простій персоналу, який нічого не може зробити без електрики. Але на практиці це не завжди застосовують, бо важко передбачити, скільки триватиме повітряна тривога чи екстрене відключення. Тож рішення залишається на розсуд менеджменту.

Три варіанти оплати праці

Роботодавець повинен вирішити, як оплачувати неробочі години. Існує три можливі варіанти:

• повна оплата;
• часткова оплата;
• без оплати.

У першому випадку для збереження зарплати в повному обсязі аргументом є те, що співробітник не може вплинути на свій графік роботи. Невиконання посадових обов’язків виникло не з вини працівника, а через війну. Тож немає підстав урізати його дохід.

У випадку часткової оплати роботодавець вирішує на власний розсуд, яку частку доходу зберегти. Це може бути 20%, 40%, 50% тощо. Головне зафіксувати обрану модель в наказі, а в табелі позначати такий період як звичайний робочий час.

Ну і крайній варіант – взагалі не оплачувати години, які співробітник провів без світла чи в укритті. Його дохід розраховуватимуть залежно від фактично відпрацьованих годин. Якщо керівник вирішить таки оформити простій, то повинен нараховувати персоналу мінімум дві третини посадового окладу.

За ним залишається рішення – зберегти повний заробіток чи зменшити до мінімально можливого розміру. Вибір необхідно зафіксувати в наказі/розпорядженні про простій, а текст сформулювати настільки детально, щоб перевірка не виявила будь-яких фінансових схем.

Раніше сайт Новини Pro писав, що українці можуть втратити частину зарплатні та розповідав, що впливає на рішення роботодавців. Також ми повідомляли, які штрафи загрожують українцям за зарплату в конвертах.