Чому Україна не оголосила стан війни та що передбачає чинний правовий режим

В суспільстві точиться чимало дискусій стосовно того, що Україна не оголосила війну, а лише ввела воєнний стан. Мовляв, неоголошення стану війни обмежує оборонні можливості країни, а також ставить під питання правомірність деяких процесів, зокрема й мобілізації.

Сайт Новини Pro розповідає про те, чому в Україні не оголосили стан війни та що б це змінило.

Які обмеження діють під час воєнного стану

Поняття "воєнний стан" визначено у Законі України про "Про правовий режим воєнного стану".

"Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень", — йдеться у законі.

На період дії воєнного стану тимчасово можуть обмежувати конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30—34, 38, 39, 41—44, 53 Конституції України. Крім того, можуть діяти тимчасові обмеження прав і юридичних осіб.

Закон України "Про правовий режим воєнного стану" передбачає, що під час дії воєнного стану можуть:

• посилити охорону стратегічних об’єктів;
• запровадити комендантську годину;
• заборонити акції та масові зібрання;
• ввести особливий режим в’їзду та виїзду, обмежити свободу пересування громадян та транспортних засобів;
• ввести заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання;
• перевіряти документи, оглядати речі, багаж, вантаж та навіть приватне майно;
• заборонити діяльність певних партій чи громадських об’єднань, які ведуть роботу проти України;
• ввести трудову повинність чи обов’язкові суспільно корисні роботи;
• використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності;
• здійснювати примусове відчуження приватного майна;
• ввести заборону торгівлі певними товарами.

Зазначимо, що під час воєнного стану неможливо припинити повноваження Президента України, Верховної Ради, уряду, омбудсмена, судів, органів прокуратури, органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування.

Крім того, заборонено вносити зміни до Конституції України та проводити вибори, всеукраїнські та місцеві референдуми.

Воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року на три місяці і відтоді його дію регулярно продовжують. Обмежень на кількість продовжень воєнного стану в законодавстві немає.

Стан війни "загубився" в українському законодавстві

Ситуація з визначенням стану війни дещо складніша, ніж з воєнним станом.

В законодавстві України формулювання "стан війни" згадується всього кілька разів і докладних пояснень щодо нього немає, крім того, відсутній чітко визначений механізм впровадження стану війни.

Отже, поняття "стан війни" у конституції згаданий двічі:

• у розділі про Верховну Раду, до повноважень якої належить "оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру",
• у розділі про президента, який "вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України".

Крім цього, поняття "стан війни" згадується й у законі "Про оборону України".

"З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни", — йдеться у документі.

Інших пояснень чи точних формулювань щодо поняття "стан війни" в українському законодавстві немає.

Однак, механізм оголошення стану війни зазначений у III Конвенції про відкриття воєнних дій, яку прийняли на Другій конференції 18 жовтня 1907 року в Гаазі.

Згідно із документом, військові дії можуть початись після чіткого попередження, крім того, про стан війни необхідно без затримок сповістити нейтральні держави. З цього положення випливає те, що обов’язок оголосити війну покладається саме на державу-агресора.

Міжнародна спільнота почала розглядати оголошення стану війни, як дію агресора чи держави. Як наслідок країни перестали оголошувати війну одна одній, а військові дії проводили почали називати "операціями" чи взагалі відхрещуватись від них. Як, власне, і зробила Росія у 2014 році.

Проте, згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, деякі дії вважаються актом агресії навіть без оголошення війни. Йдеться про:

• вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала;
• бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
• блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
• напад збройними силами держави на сухопутні, морські чи повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
• дія держави, яка дозволяє, щоб її територію використовувала інша держава для вчинення акту агресії проти третьої держави;
• засилання державою збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави.

Тобто, фактично Росія визнана державою-агресором навіть без оголошення стану війни.

Чи потрібен стан війни для мобілізації

Оголошення стану війни зі сторони України об’єктивно немає сенсу, оскільки агресія РФ де-факто вже вважається війною. Однак, дискусія навколо оголошення стану війни в українському суспільстві точиться постійно, зокрема, підкидають дров у вогонь противники мобілізації. Мовляв, під час дії воєнного стану деякі процеси незаконні.

Зазначимо, що на початку повномасштабного вторгнення в Україні навіть зареєстрували петицію з вимогою оголосити стан війни, однак вона не набрала необхідної кількості голосів. Щоправда, тодішня заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр все ж відреагувала на це.

"Гарний кейс, який наочно демонструє як ФСБ втягує у руйнівну дискусію інтелектуальне та патріотичне товариство. Якщо, приміром, є факт вторгнення військ іноземної держави на нашу територію, факт окупації, — це вже агресія, а побутовою мовою — війна… Не треба приймати закон або видавати указ, який спеціально би підтвердив, що в нас війна. Війна в нас з 20 лютого 2014 року", — зазначила маляр.

Правозахисники ж наголошують, що мобілізація та оголошення чи неоголошення стану війни — речі не пов’язані.

"Відкрийте закон, насамперед Конституцію, а потім закон про оборону і закон про мобілізацію. Там все чітко написано. З них видно, що (у питаннях мобілізації — ред.) всі процедури зараз дотримані", — розповів військовий експерт Олексій Мельник.

Погоджується з цією думкою і юрист Борис Бабін.

"З 2022 року в нас є воєнний стан, все відбулося згідно з конституцією, є рішення парламенту, тому жодних зв'язків стану війни і мобілізації немає. Є воєнний стан, який надає всі відповідні повноваження (владі проводити мобілізацію — ред.) згідно чинного закону", — пояснює він.

Бабін також зазначив, що вперше часткову мобілізацію в Україні оголосили ще у 2014 році, коли навіть не було оголошено воєнного стану.

"Тоді був просто спеціальний стан і все було згідно з чинних законодавчих процедур", — каже експерт.

Оголошення стану війни може зіграти злий жарт з Україною, зазначає політолог Ігор Рейтерович. Він наголошує, що Україну будуть вважати агресором, якщо вона оголосить війну.

"Міжнародні компанії, які працюють в Україні, можуть вимагати компенсації збитків у разі оголошення війни, що не може статися під час введення воєнного стану. ООН також має засудити та розірвати відносини з країною, яка оголосила війну", — каже Рейтерович.

Більшість експертів та представників української влади погоджуються з тим, що введення воєнного стану цілком достатньо, аби організовувати захист України від агресії, зокрема — проводити загальну мобілізацію.

Раніше ми вже писали про те, які документи мають носити з собою військовозобов'язані жінки під час воєнного стану. Також ми розповідали про обмеження режиму роботи громадського транспорту під час воєнного стану.