Ідея цінніша за квадратні метри: чому в девелопменті зміст виграє у форми та кількості

Фото: Greenville

Майбутнє нерухомості
Фото: Greenville

Розповідаємо, як нове покоління диктує інші стандарти в будівництві та чому цінність житла більше не вимірюється лише його площею

У перехідний період 90-х років для багатьох українців сам факт наявності власної квартири був показником успіху. Про функціональність та продуманість життєвого простору мова не йшла. Після тісних радянських квартир люди прагнули до великих за квадратурою осель.

Про те, чому зміст проєкту важливіший за кількість побудованих квадратних метрів, а концептуальне наповнення виходить на передній план, сайту Новини Pro розповів архітектор, автор столичних житлових комплексів Greenville Park та Greenville на Печерську Юрій Матвіїв.

У нульові роки межею мрій пересічних людей став євроремонт, а більш забезпечені робили акцент на показній розкоші. Але зараз пріоритети нового покоління змінилися, а разом з ними змінилася і сфера нерухомості. На зміну забудовникам прийшли девелопери та почали створювати житло за якісно новими правилами, відповідаючи на запит споживача.

Колись у забудовників головна мета полягала в тому, щоб побудувати якомога більше квартир та поверхів, швидко продати об’єкт, порахувати прибуток від нього та активно взятися за новий. У гонитві за кількістю страждала якість, а відповідно й комфорт мешканців. Ніхто особливо не замислювався над сенсами та концепціями. Через дефіцит квадратних метрів попит все одно був, навіть на типові будинки.

Проте відбулася зміна поколінь. І вже ті, кого зараз називають міленіалами та зумерами, створюють свої родини та обзаводяться власним житлом. Пріоритети сучасної молоді сильно відрізняються від батьківських. На це вплинули новий ритм життя, відкритість кордонів і ринків, глобалізація, свобода поширення інформації та інтернет.

"Очевидно, що теперішні молоді люди вже не хочуть жити як їхні батьки. Це стосується не лише способу життя та мислення, але й організації побуту і вибору житла. У фокусі функціональність квартири, ергономічність та раціональне використання кожного квадратного метра. Скажімо більше: років 15-20 тому поняття "життєвий простір" починалося з порогу власної квартири. Зараз молодь зосереджує увагу і на архітектурі, дизайні та конструктивних особливостях будинку, організації прибудинкової території, інфраструктурному наповненні тощо. Все це має значення. Отже, потрібно не просто будувати, а саме розвивати локацію", — підкреслює Юрій Матвіїв з групи компаній Greenville.

Відповідно, нова генерація девелоперів грає за новими правилами. Це прямо впливає і на фінансово-прибуткову частину: вартість проєкту суттєво девальвується від одноманітної типової забудови. Навпаки, квадратний метр в житловому комплексі з ідейним наповненням, інфраструктурою, зеленими зонами, паркомісцями та сервісним обслуговуванням буде коштувати дорожче. Виграють і мешканці, тому що ліквідність квартири всередині концептуального проєкту буде значно вищою.

Чому важливо створювати цінність, а не квадратуру

Швидкість темпів будівництва грає важливу роль. Але зараз прогресивні девелопери конкурують ще й на рівні ідей та сенсів, які закладають у свої проєкти. Центральне місце в концепціях житлових комплексів, на думку провідного архітектора Greenville, посідають наступні топ-5 трендів:

Екологічність: енергоефективні технології, якість будівельних матеріалів, створення зелених зон на внутрішній території — все це стає ще більш актуальним з кожним роком. Екологічна стійкість – вже не просто модний термін, а важливий фактор в усвідомленому девелопменті.

Персоналізація: покупці сьогодні хочуть мати більше особистого простору, тому забудовники пропонують квартири з вільними плануваннями.

Work/life balance: після пандемії та початку повномасштабної війни в Україні дистанційний формат став невід’ємною складовою організації робочого процесу. Саме тому бізнес-простір чи коворкінг-зони, як це передбачено, наприклад, в Greenville Park та Greenville на Печерську, стали конкурентною перевагою. Достатньо спуститися на перший поверх, щоб провести робочу зустріч чи попрацювати при відключеннях електроенергії.

Інфраструктура: наявність розвинутого інфраструктурного наповнення на території житлового комплексу — від кав’ярні до закладів освіти для дітей – дозволяє втілити тренд на автономність життя. І мова тут не про соціальну ізоляцію, а про можливість жити у власному ритмі та за власними правилами.

Технологічність та сервіси: можна впевнено констатувати, що технологічна інтеграція переосмислює сучасний девелопмент, задаючи йому новий вектор руху. Особливо цей тренд актуалізувався у зв’язку зі стрімким розвитком штучного інтелекту, технологій віртуальної та доповненої реальності. Щоб підвищити привабливість та ефективність своїх проєктів, девелоперам потрібно впроваджувати інновації: від автоматизованих систем контролю доступу до мобільних сервісів.

"Але не будемо забувати й про запит на безпеку, як один із базових імперативів. Війна, на жаль, все ще триває. Молодь встигла переконатися, що світ навколо далеко не таке доброзичливе місце, як могло здаватися. Отже, девелопер повинен продавати цю цінність споживачу. В плані девелопменту це не лише закрита територія житлового комплексу та цілодобова охорона, але й наявність бомбосховища/укриття, підземного паркінгу, монолітна-каркасна технологія будівництва", — зазначає Юрій Матвіїв.

Ще одна значуща цінність – коло однодумців. Люди хочуть жити у відповідному оточенні, всередині ком'юніті, близького за інтересами, способом життя та "вайбом". Сучасна молодь більше зосереджена на собі, ніж попередні покоління. Їхнім кредо є індивідуалізм та приватність, але це ні в якому разі не свідчить про асоціальність. Просто вибір кола соціальної взаємодії став більш уважним та виваженим.

На думку архітектора Greenville, сучасний девелопмент повинен чути та розуміти запити аудиторії та наповнювати власний продукт реальним змістом. Продуманий житловий комплекс з ідеєю та філософією завжди виграватиме у стандартизованої типової забудови. Навіть в економ-сегменті лідерами будуть ті, хто реалізовує концептуальні проєкти — хто не будує, а створює.