Експертна думка НБУ знизив облікову ставку до 13,5% річних – яких змін чекати українцям

Національний банк України почав планомірно знижувати облікову ставку влітку 2023 року. Хоча близько року повномасштабної війни жодних зрушень у цьому питанні не було. Відтоді показник зменшився майже вдвічі, причому регулятор прогнозує подальші оновлення, враховуючи стабільність валютного ринку та сповільнення інфляції.

Сайт Новини Pro дізнався в доктора економічних наук Олексія Плотнікова, що означає для пересічного українця зниження чи збільшення облікової ставки.

Що таке облікова ставка простими словами

Цим терміном називають інструмент монетарної політики Національного банку, який встановлює орієнтир для учасників грошово-кредитного ринку (банків та інших фінансових установ) у питанні відсотків за кредитами / депозитами.

Облікова ставка – це мінімальний показник у відсотковому вимірі, під який регулятор видає кошти комерційним банкам. А вони, своєю чергою, вираховують власні кредитні ставки з огляду на збереження маржинальності (прибутковості) послуги.

Ще один важливий фактор відображення облікової ставки – реальна інфляції. Показник дає розуміння, яку цінність має національна валюта в поточному періоді.

Зниження ставки – це показник того, що інфляція є не дуже великою проблемою для держави. Бо коли вона велика, то, як правило, ставка рефінансування висока. А зараз, можна підсумувати, інфляція не є критичною.

Олексій Плотніков

Доктор економічних наук, професор та заслужений економіст України

Тож українцям треба розуміти такі нюанси:

• зниження облікової ставки означає оптимістичний прогноз для економіки, здешевлення кредитів і зменшення дохідності депозитних програм;
• підвищення облікової ставки свідчить про очікування високої інфляції та намагання НБУ втримати депозити громадян на банківських рахунках.

Динаміка облікової ставки в Україні

Були часи, коли показник перебував на рівні 300% річних. Українці переживали це в період гіперінфляції, у 90-ті роки минулого століття. Починаючи з нульових, коли економіка "ставала на ноги" та поступово стабілізувалася, ставка знизилася з 30% до 8% у 2007 році.

Чергове зрушення відбулося в переломний для держави період – у лютому 2015 року Правління Національного банку ухвалило рішення підняти облікову ставку до 19,5% річних. А вже з березня – до 30%.

"Валютний ринок України перебуває в стресовому стані, що насамперед пов’язано з негативними очікуваннями на фоні продовження військових дій на сході країни. З початку року знецінення обмінного курсу гривні відносно долара США становило близько 80%", – йшлося у повідомленні регулятора.

Але з серпня 2015 року почалося поступове зниження облікової ставки. У вересні 2017-го показник зафіксувався на рівні 12,5% завдяки сповільненню темпів інфляції та зміцненню курсу національної валюти відносно долару. До початку повномасштабного російського вторгнення ставка втримувала такі значення:

• 2018 рік – 16-18%;
• 2019 рік – 13,5-18%;
• 2020 рік – 6-11%;
• 2021 рік – 6-9%.

3 червня 2022 року Правління НБУ ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 25% річних, аби захистити гривневі доходи українців і знизити тиск на валютний ринок, спричинений початком великої війни. Нацбанк зауважив, що утримався від оновлення показника одразу після вторгнення через значний психологічний шок, викликаний подіями.

"За таких обставин зміна облікової ставки мала незначні шанси слугувати фактором стабілізації очікувань та стимулом для утримання гривневих активів, зокрема для підтримки фіксації обмінного курсу", – зазначила пресслужба регулятора.

Що вплинуло на крайнє рішення НБУ

До 28 липня 2023 року НБУ не чіпав облікову ставку. А того дня повідомив про зниження показника до 22% річних. Відтоді відбулося ще п’ять оновлень в рамках пом’якшення монетарної політики, останнє – 24 квітня 2024 року, коли НБУ ухвалив рішення встановити 13,5% річних. Воно набирає чинності з 26 квітня.

Що стало причиною останнього зменшення? Факторів, які вплинули на чергове пониження, кілька:

• послабився фактичний та очікуваний ціновий тиск;
• мінімізувалися ризики для надходження міжнародної фінансової підтримки (напередодні президент США Джо Байден підписав довгоочікуваний закон про виділення пакету допомоги Україні);
• з’явилася потреба в розвитку кредитування;
• пришвидшилися євроінтеграційні процеси.

Тож Національний банк врахував достатньо комфортний рівень міжнародних резервів, стабільність валютного ринку, баланс ризиків, сприятливі макрофінансові тенденції, кращу інфляційну динаміку, а також позитивні сценарії щодо розширення експортних можливостей та отримання конфіскованих російських активів.

Що зміниться для українців із 26 квітня

Першочергово зниження облікової ставки відіб’ється на доступності кредитів. Бо коли показник підвищується, відсотки за користування банківськими коштами стають більшими, і навпаки. Тож висновок такий: кредитні програми стануть вигіднішими для пересічних громадян. Водночас депозитні проєкти почнуть приносити менші доходи.

Це пов'язано з тим, що не можуть відсотки по депозитах бути більшими, ніж облікова ставка НБУ, адже комерційні банки залучають гроші в регулятора. Вони не можуть населенню сплачувати більше, інакше перетворяться в якусь піраміду. Реальні відсотки будуть десь 11-10%, – констатував Плотніков.

Що стосується споживчих цін, то експерт не вбачає впливу від зниження облікової ставки. Буде ефект на залучення грошей для установ банків, а не вартість товарів / послуг. Лише в секторах кредитів і депозитів можна чекати вагомих змін.

Олексій Плотніков додав, що ситуація зі ставкою говорить про пожвавлення української економіки, а це, своєю чергою, дає розуміння більшої доступності грошового потоку для населення. Але не варто забувати про фактор повномасштабної війни, який здатен перевернути реальний стан речей з ніг на голову.

Раніше сайт Новини Pro писав, яка тактика НБУ у боротьбі з інфляцією. Також ми повідомляли про стратегічні кроки НБУ і розповідали, чого чекати від нового етапу послаблення валютних обмежень.