Банківська таємниця: яку інформацію про клієнтів тримають "під замком"

Українське законодавство має визначення щодо інформації, яка підлягає приховуванню, оскільки є банківською таємницею. Установи повинні зберігати конфіденційність персональних відомостей про клієнтів, окрім випадків, коли є відповідне рішення суду чи вимога правоохоронних органів.

Сайт Новини Pro розповідає, які дані про українців є банківською таємницею і не розголошуються.

Що вважають банківською таємницею

Стаття 60 закону "Про банки і банківську діяльність" дає визначення інформації про клієнтів, яка не підлягає розголошенню. Йдеться про діяльність і фінансовий стан людини, відомості про які установа отримала у процесі обслуговування та взаємовідносин. Загалом це операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта. Тож банківською таємницею вважають:

• дані про рахунки;
• фінансово-економічний стан клієнтів;
• інформацію про охорону банку та осіб, які перебувають у приміщеннях;
• дані про організаційно-правову структуру юридичної особи, її керівників, напрями діяльності;
• відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів, будь-якого проєкту, винаходів, зразків продукції тощо;
• звітності по окремому банку (за винятком тієї, що підлягає опублікуванню);
• коди, які використовуються для захисту інформації;
• дані про фізичну особу, яка планує укласти договір про споживчий кредиті;
• інформацію про здійснення інкасації та/або перевезення валютних цінностей;
• відомості про банки чи клієнтів, отримані під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, оверсайту платіжних систем і систем розрахунків, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення;
• дані, одержані НБУ відповідно до міжнародного договору чи за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої країни;
• рішення Нацбанку про застосування заходів впливу (крім накладення штрафів), про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання ліцензії та ліквідацію установи.

Водночас банківською таємницею не вважають інформацію, яка підлягає опублікуванню. Також не приховуються дані про боржників, які прострочили виконання зобов’язань за кредитом на строк понад 180 днів.

Коли банківську таємницю можуть розкрити

У виняткових ситуаціях фінансова установа може розсекретити приховані відомості. Наприклад, якщо сам клієнт або його представник звернеться з письмовою заявою. Також інформацію надають за рішенням суду, органам прокуратури, СБУ, ДБР, Національній поліції, НАБУ, БЕБ тощо.

Отримати дані можуть представники центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а також органи виконавчої служби спільно з приватними виконавцями (якщо мова про стягнення боргів і арешт рахунків).

Якщо в банк надійшла письмова вимога про розкриття інформації, він повинен протягом 10 робочих днів задовольнити прохання або надати мотивовану відповідь про неможливість розголошення таємниці.

Раніше сайт Новини Pro писав, що податкова отримає доступ до банківських рахунків українців за кордоном. Також ми повідомляли, що банки можуть продавати борги українців і розповідали, як відбувається процедура.