Огляд Свято з еротичним підтекстом: як пов’язані Великдень і язичництво

Великдень, як святкування воскресіння Христового, і язичницькі обряди можуть мати спільні корені через певні вірування, які пов'язані з природою, весняними обрядами та відродженням. Цікаво, що обидва обряди відображають бажання людей зустріти весну, нове життя і перетворення. Таке сполучення традицій може навіть вказувати на взаємозв'язок між християнством і давніми віруваннями, який залишає багато питань для досліджень.

Сайт Новини Pro розбирається, чи дійсно Великдень та язичництво повʼязані.

Об’єднання традицій

До того, як князь Володимир охрестив Русь, українці сповідали язичництво. Більшості не подобалася нова релігія. Ба більше, її насаджували силою. Знищували ідоли, на місці капищ будували церкви, а традиції називали "поганськими". Та якщо матеріальні речі можна зруйнувати, то від звичаїв люди не відмовилися. Тому вони збереглися і трансформувалися.

Нині мало хто надає цьому значення, втім, Великдень має язичницькі символи, а деякі з них — з сексуальним натяком.

Нова "обгортка"

Цікаво, що першохристияни свої свята відзначали, але не святкували. Зазвичай вони просто зачитували проповіді з Євангелій, молилися тощо. Тим часом язичники завжди влаштовували масові церемонії та ритуали.

У цьому християнство програвало — народ звик до гулянь. Тому Великдень прижився в Русі чи не найшвидше, адже свято подали під іншим кутом, але воно було усім знайоме.

Що насправді символізувала писанка

Сьогодні для українців символом Великодня є писанка. Яйце трактується як символ труни й воскресіння, а червоний колір — кров Христа. Але насправді сакралізація яйця набагато старша, а биття яйцями було напрочуд еротичним дійством.

Чоловіки билися крашанками, щоб привабити жінок. Чия перемогла — той найкращий і найміцніший кавалер. Жінки теж билися крашанками й в такий спосіб ніби символічно запліднювали одна одну і бажали родючості.

Паска як фалічний символ

Більшість давньословʼянських ідолів мали саме форму фалоса. Великодня паска — не виняток. Спочатку язичники випікали спеціальний коровай, який був своєрідною жертвою божествам. Вважалося, що чим калач був вищим та кращим — тим був більшим урожай та приплід худоби. Із запровадженням християнства звичай дещо трансформувався. Тому сучасна пасочка, на думку дослідників — не що інше, як зображення ерегованого фалоса з сімʼявиверженням. Все це символізує зародження нового життя і родючість.

Ритуал

Предки вірили, що кожної зими Дажбог помирає, а кожної весни — народжується заново. На честь воскресіння кожна жінка мала цей фалічний символ Сонця поставити в піч (символ жіночого лона) і підійняти поділ спідниці, імітуючи вагітність.

Сучасне "жертвоприношення"

А ось жіночий початок символізує обовʼязкове для пасхального кошика колечко ковбаски. Також в давнину язичники задобрювали богів, влаштовуючи різні ритуали із жертвоприношенням їжі. Тепер замість цього ми освячуємо великодній кошик, стравами з якого розпочинаємо святкову неділю.

Сакралізація

Зараз це все звучить трохи дивно, втім, саме християнство перевело тему сексуального контакту в розряд гріха і табу. Тим часом для наших предків ці всі еротичні асоціації були нормальними. Язичники не бачили в сексі чогось сороміцького. Крім того, сакралізували сам процес і органи, що беруть у ньому участь. Тому й традиції зав’язали саме на темі родючості й закликів до створення нового життя.

Раніше ми писали, як Великдень вплине на курс долара в Україні, а також про історію святкування 1 травня.