Міфи про Всесвіт? Що ми повинні знати про космос та як насправді працює наш світ

Людство активно досліджує космос. Проте існує все ще чимало стереотипів чи хибної інформації щодо нього. І попори доступ до різних джерел інформації, люди продовжують поширювати оманливі теорії.

Розказуємо у деталях міфи про космос, у які все ще вірять люди.

Космос – цікава тема багатьом людям незалежно від їхнього віку:

• діти;
• підлітки;
• дорослі;
• пенсіонери.

Чимало є інформації, яку можна побачити, прослухати чи прочитати щодо того, як функціонує наш світ. Проте люди можуть все ще вірити в оманливі теорії щодо космосу. Про деякі з них ви можете прочитати у нашому матеріалі.

Зірки мерехтять

Коли ми дивимося у небо, то нам часто здається, що зірки мерехтять. Однак це мерехтіння не є правдоподібним. Ми можемо думати, що вони мерехтять під час свого сяйва. Проте світло, що ми бачимо від зірок, насправді дуже стійке.

Коли світло рухається до Землі, то воно проходить через молекули газу, а вони, своєю чергою, становлять нашу атмосферу. Вони не статичні, тому кружляють, бо турбулентність здригає атмосферу. Це відхиляє частину світу, тому створюється враження, що світло мерехтить. А чим більше атмосфери має пройти світло, тим більший шанс, що ці зрушення відбудуться, через що зірки біля горизонту мерехтітимуть сильніше.

Найгарячіша планета – Меркурій

Відомо, що Сонце випромінює велику кількість енергії кожну секунду. А на лінії цього вогню якраз знаходиться Меркурій, обертаючись по орбіті на середній відстані всього 36 мільйонів миль (що складає приблизно 58 мільйонів кілометрів), що майже втричі ближче, ніж сонячна орбіта Землі.

Температура підіймається протягом дня майже до 800 градусів за Фаренгейтом (430 градусів за Цельсієм. Звідси й пішов міф, що Меркурій є найгарячішою планетою Сонячної системи.

Але є нюанс: Венера, яка обертається майже вдвічі далі від Сонця, має середню температуру 864 градуси за Фаренгейтом (462 градуси за Цельсієм). Це достатньо висока температура, щоб розплавити свинець.

У чому ж тоді різниця? Вона полягає в атмосфері. На Венері вона щільна і складається здебільшого з вуглекислого газу, що утримує тепло в ізоляційному міхурі. А Меркурій має дуже тонку атмосферу. Коли вночі Сонце відвертається, то температура падає до -292 градусів за Фаренгейтом (-180 градусів за Цельсієм).

Космос холодний

Кіно демонструє нам, що у космос неймовірно холодно. Якщо ж туди потрапляє людина без скафандру (або скафандр ушкоджений), то майже миттєво перетворюється на крижану статую. Мало того, ця статуя ще й досить крихка і може

Але цей стереотип з фільмів і серіалів – міф. Насправді космос немає певної температури. Він не холодний і не гарячий, бо у вакуумі немає конвекції та теплопровідності. Вакуум служить дійсно добрим ізолятором. Тому для астронавтів більше проблемою, як би дивно це не було, є перегрів, а не переохолодження.

Якщо ж ви раптом опинитеся в космосі без скафандра в тіні планети, то найімовірніше, що ви відчуєте лише легке охолодження через випаровування води з вашої шкіри. Але до стану заморозки ви точно не дійдете.