Політика чи талант: як обирають переможців на міжнародному конкурсі Євробачення

Міжнародний пісенний конкурс Євробачення був започаткований у 1956 році з метою обʼєднання представників різних країн на одній великій сцені. Втім, як виявилось, перемога на Євробаченні дає країнам дещо більше, ніж нагороду та популярність.

Сайт Новини Pro розібрався, яка доля політики у музичному конкурсі Євробачення.

Перемоги

Багато західноєвропейських глядачів Євробачення приходять до висновку, що провали їхніх країни у конкурсі мають логічне обґрунтування, адже для представників Східної та Південно-Східної Європи перемога стає питанням національної гордості та державної ваги.

У 2003 році, після складних переговорів щодо приєднання Туреччини до ЄС, відмова у членстві компенсувалася вгамуванням громадських настроїв, завдяки перемозі Сертаб Еренер на Євробаченні.

Перед непростими виборами президента та Помаранчевою революцією в Україні у 2004 році на конкурсі перемагає Руслана Лижичко. Таким чином, конкурс нібито звернув увагу Заходу на політичні події в Україні.

У 2006 році перше місце у пісенному конкурсі посів фінській гурт Lordi. До цього їхній уряд прийняв рішення про адаптацію власної армії до стандартів НАТО. Євробачення підкреслило "перемогу" Фінляндії в геополітичному просторі.

У 2007 році на Євробаченні перемогла представниця Сербії Марія Шеріфович. Ймовірно, перемога в конкурсі мала заспокоїти сербів через сепаратистські настрої в Косово.

У 2008 році у пісенному конкурсу переміг росіянин Діма Білан. У цьому ж році в Росії змінився президент. Замість Володимира Путіна, який обіймав посаду 8 років, прийшов Дмитро Медведєв.

У 2022 році, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України, у пісенному конкурсі перемогу здобуває український гурт Kalush Orchestra з піснею "Стефанія", набравши сумарно за підсумками голосування журі та глядачів 631 бал. Таким чином, ніби весь цивілізований світ підтримав перемогу України не лише на Євробаченні, але й у війні проти країни-агресорки.

Голосування

Цікаво, що вагомий внесок в перемогу тієї чи іншої країни на Євробаченні вкладає наявність значних діаспорних груп цієї країни в інших країнах Європи. Судді від європейських країн максимально лояльні до представників таких держав у рамках оцінювання на Євробаченні.

Наприклад, у 2008 році країни Балтії та Ізраїль найбліьше голосів дали Росії, Іспанія – Румунії, Німеччина – Туреччині, а Португалія – Україні.

Крім того, у 2022 році в найбільше балів переможцю-Україну оцінили Польща, Молдова, Литва, Румунія, Латвія. Це країни, які активно підтримують нас фінансовою та військовою допомогою у боротьбі проти Росії.

Музичні номери

З метою прославити свою країну на конкурсі та здобути перемогу, в постановку музичних номерів вкладаються значні кошти. Часто, таким чином виконавці популяризують етнічний культурний колорит власної Батьківщини:

• у 2005 році від України на конкурс висунули гурт "Ґринджоли" з піснею "Разом нас багато", яка стала неофіційним гімном Помаранчевої революції;
• у 2008 році сербська учасниця Олена Томашевич виступала в червоному платті, цей колір – символ героїчної боротьби проти османських завойовників Косового поля;
• у 2016 році українська виконавиця Джамала виконала пісню "1944", присвячену депортацію кримськотатарського народу.

Скандали

Не дивно, що на пісенному конкурсі, в якому беруть участь представники різних країн, не обійшлося без скандалів, зокрема з Росією.

У 2007 році друге місце на Євробаченні посів український виконавець Вєрка Сердючка з піснею "Lasha Tumbai". Втім, росіяни почули фразу: "Russia goodbye!" (Росія до побачення!). Внаслідок цього, на Сердючку полилась хвиля хейту з боку росіян.

У 2009 році представники Грузії відмовилися взяти участь у конкурсі Євробачення, що відбувалося в Москві, у знак протесту проти політики Кремля.

Крім того, низка представників мистецтва арабського світу звернулися з офіційним листом до співачки Міре Авад, яка мала представити Ізраїль на конкурсі, закликаючи її не брати участь у Євробаченні-2009 та припинити співпрацю з ізраїльською агітаційною машиною.

Дискваліфікації

Через політичний контекст у рамках міжнародного конкурсі відбулося декілька дискваліфікацій:

• у 2021 Білорусь відсторонили від участі у Євробаченні через те, що країна мала намір презентували на великій сцені музичний номер, який висміює протести опозиції, а така пісня "не відповідає правилам конкурсу";
• у 2022 році виконавча рада Європейської мовної спілки ухвалила рішення про недопуск жодного російського або білоруського артиста до участі в пісенному конкурсі Євробачення через повномасштабне вторгнення країни-агресорки на територію України;
• у 2023 році Росію та Білорусь вдруге поспіль позбавили права участі у Євробаченні, внаслідок чого ще вісім країн відмовились від участі у конкурсі, адже сума внеску значно зросла;
• у 2024 пісенний конкурс знову пройде без країн-агресорок.

Окрім участі у конкурсі, росіян та білорусів також позбавили права голосу.

Натомість росіяни не вигадали нічого кращого, аніж як створити власний музичний захід під назвою "Інтербачення". У такий спосіб Кремль хоче запропонувати альтернативу міжнародному "Євробаченню". Водночас в Росії заявили, що "Інтербачення" "не матиме жодних політичних обмежень".

Нагдаємо, чи зможе Україна потрапити у гранд-фінал Євробачення-2024. Також ми писали про історію участі України на Євробаченні.