Гуманітарні норми: що передбачає статус військовополоненого

Від початку повномасштабної війни Збройні сили України (ЗСУ) вже взяли в полон велику кількість російських солдатів. Також багато наших воїнів потрапили до ворожого полону.

За останніми даними, понад 1 000 українських військових, які опинилися у пастці на металургійному заводі "Азовсталь", вивезли до підконтрольних російським силам населених пунктів.

Сайт Новини Pro розбирався, який статус мають військовополонені, як із ними дозволено поводитися, яким саме чином захищені їхні права.

Хто такі військовополонені

Згідно з Женевською конвенцією, термін "військовополонений" застосовується до людей, які потрапили у полон противника, а до цього чинили певний збройний опір.

Таким чином, військовополоненим може стати будь-який воїн із формувань Збройних сил країн, рухів опору, а також добровольців кожної зі сторін, котрі перебувають у стані війни.

Женевська конвенція визначає ще такі категорії військовополонених:

• особи, які супроводжують Збройні сили, утім, не входять до їхнього складу (воєнні кореспонденти, цивільні з екіпажу військових літаків, постачальники тощо);
• жителі неокупованих територій, які беруть до рук зброю, щоб протистояти противнику, та не мають змоги стати частиною регулярних військ (за умови дотримання законів і звичаїв війни);
• члени екіпажів торговельних суден та цивільних літаків сторін конфлікту, щодо яких не діють більш сприятливі норми міжнародного права.

Винятком є найманці та, за деяких обставин, шпигуни.

Правила поводження з військовополоненими

Військовополонені офіційно захищені з 1929 року Третьою Женевською конвенцією. Принципи документа передбачають:

• гуманне ставлення до військовополонених;
• обмін інформацією про них;
• право посадових осіб нейтральних держав відвідувати їхні табори.

Женевську конвенцію підписали 196 країн, серед них Україна і Росія.

Який захист отримують військовополонені

Згідно з Женевською конвенцією, полонені мають право на:

• медичне обслуговування;
• харчування та житло;
• заборону катувань чи експлуатації праці;
• захист від залякування, образ та суспільної цікавості;
• їх не можна переслідувати лише за участь у конфліктах (хоча правила дозволяють країнам притягати їх до відповідальності за воєнні злочини);
• військовополонених слід репатріювати "невідкладно" після закінчення бойових дій.

У Женевській конвенції йдеться про те, що затримання – це не покарання, а інструмент запобігання подальшій участі в конфлікті.

Хто опікується полоненими

Чинне міжнародне право передбачає, що військовополоненими опікується не окрема військова частина або особа, а уряд тієї країни, де вони потрапили в неволю.

Раніше ми повідомляли, що в Україні змінилися умови мобілізації військовослужбовців, звільнених із полону. Також ми пояснювали, чи можуть фото та дзвінки з полону змінити статус зниклого безвісти.