Реєстр збитків – як працюватиме та хто з українців може отримати репарації

Українці потребують чимало грошової допомоги під час повномасштабного вторгнення. Україна повинна отримати репарації від Росії за всі збитки, що були спричинені військовою агресією. Саме тому в Гаазі планується відкриття технічного запуску Міжнародного Реєстру збитків.

Про це повідомляє Кабінет міністрів України.

Що таке реєстр збитків? Зазначається, що реєстр збитків – це система обліку заяв фізичних, юридичних осіб та держави Україна про відшкодування збитків, втрат, шкоди від агресії Росії проти України.

Планується, що реєстр буде налічувати 40 Категорій. Проте наразі відбудеться відкриття лише однієї.

Очікується, що в цій категорії буде подано від 300 тис. до 600 тис. заяв.

"Початковий запуск 2 квітня буде зосереджено на одній критично важливій категорії, а саме – пошкодження чи руйнування житлового нерухомого майна", – повідомляють у пресслужбі Реєстру.

Заяви можна подавати до RD4U через Дію.

Для чого потрібен Реєстр збитків

Виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський розповів, як працюватиме Реєстр збитків.

"Щоби пояснити, як це працюватиме, уявімо звичайний судовий чи арбітражний процес. Він складається з кількох фаз. Спочатку позов готують, збирають докази та подають до суду. Потім суд його розглядає і виносить рішення. Потім це рішення виконується", – детально розказує Ключковський.

Проте суду для репарацій у світі не існує. Тому його слід створювати з нуля. Але це дуже складно зробити, бо наразі Росія блокує рішення в Радбезі ООН – органі, який міг би це зробити. Тому цей суд створюється принципово новим чином, тобто через угоди цивілізованих держав, яким важливе міжнародне право.

"Так от, виходячи з цієї аналогії, Реєстр збитків – це перша фаза "судового процесу". Реєстр – це інституція, яка допомагає заявникам зібрати і подати докази; потім відфільтровує їх; і там, де претензія відповідає критеріям, – фіксує подані вимоги", – зазначає Маркіян Ключковський.

Він підкреслює, що заяви та докази можуть подавати люди, компанії та українська держава про всю матеріальну та нематеріальну шкоду, яку їм завдала Росія.

"А потім ці заяви очікуватимуть вже "розгляду по суті", який має здійснювати Компенсаційна комісія – нова, ще не створена інституція, яка призначатиме компенсації, що їх матиме заплатити Росія", – підсумував Ключковський.

Як працюватиме цей Реєстр

У першу чергу Ключковський заявив, що Реєстр не працюватиме з паперовими документами.

"Навіть якщо кожному позивачу дати можливість подати до нас одну сторінку тексту, у нас потенційно будуть десятки мільйонів сторінок. Тому ми працюватимемо виключно з документами, поданими у цифровому форматі. До того ж це допоможе нам обробити таку кількість доказів і ухвалити рішення щодо мільйонів заяв", – пояснив він принцип роботи.

Зазначається, що кожен заявник повинен довести, що його претензія відповідає трьом критеріям, визначеним Статутом Реєстру:

• подія, яка завдала йому шкоди, трапилася на території України;
• подія трапилася у період з 24 лютого 2022 року.
• ця шкода була спричинена агресією Російської Федерації чи порушеннями міжнародного права з боку Російської Федерації.

Підкреслюється, що випадки до 2022 року поки що не враховуються.

Крім того, заявник повинен підтвердити свою особу та довести, що йому справді завдана шкода.

Як Росія буде виплачувати репарації

Ключковський зазначив, що до того як забирати гроші, потрібно ще рішення про обсяг компенсації.

І такі рішення на основі даних реєстру ухвалюватиме окремий орган: Компенсаційна комісія, переговори про створення якої ще знаходяться у процесі.

Проте в сучасній історії досі не було прикладів створення таких органів без згоди протилежної сторони або без рішення Ради безпеки ООН. Україна стане першою.

"Усі чудово розуміють, що наразі Росія такої згоди не дасть, але ми пройшли дуже великий шлях до створення такої Компенсаційної комісії, і сьогодні говоримо з G7 та іншими державами вже не про те, чи можна це зробити, а про те, як це зробити, як притягнути державу-агресора до відповідальності без її згоди", – наголосив виконавчий директор Реєстру.

Він підкреслює: Росія повинна була б заплатити самостійно.

Але від початку Україна працює за планом Б. Йдеться про близько 300 млрд доларів російських суверенних коштів, заморожених у різних країнах по всьому світу.

"Наш план Б полягає в тому, щоб знайти правові й політичні підстави для використання цих коштів. А це – ще складніше, ніж створення компенсаційної комісії, і цей процес забере час", – додає Ключковський.

На його думку, це може тримати роками.

Що робити тим, хто отримав компенсацію від України

Виконавчий директор Реєстру наголосив, що допомога постраждалим від України – це "не зовсім компенсація". Це саме підтримка.

І якщо шкода від "прильоту" обмежується вибитими шибками та Україна вже відшкодувала їхню вартість, то людині немає сенсу звертатися до Реєстру. Натомість звертатися буде українська держава, бо вона зазнала збитків на виплату допомоги, і Росія має ці збитки компенсувати.

"Але ж ми розуміємо, що в сотнях тисяч випадків не про одні лише шибки йдеться. І там, де сума "компенсації" від України обчислюється сотнями тисяч гривень, реальна шкода може обчислюватися мільйонами", – додав Ключковський.

Він підсумував словами, що люди можуть пред'явити до Росії позов на решту суми через Реєстр.

Раніше ми вже писали про те, які виплати може отримати родина загиблого військового згідно з новим законом. Також ми вже розповідали, чи можуть українці повернути права на нерухомість на тимчасово окупованих територіях.