Ексклюзив Скажена ідеологія Путіна: як диктатору вдалося "вчепитися" в президентське крісло
Путінський режим продовжить перетворюватися в маніакальні методи правління
Колаж: Новини Pro/Дар'я Давиденко
Вибори президента в Росії завжди були схожі на заздалегідь продуману "виставу", оскільки серед тих кандидатів, які висувалися на пост керівника країни, завжди був чинний президент Росії Володимир Путін. Ідентична історія повториться й цьогоріч, адже всі розуміють, що російський диктатор не залишить своє крісло, тому сценарій так званих "виборів" вже давно прописано.
Редакція сайту Новини Pro поспілкувалася з політтехнологом, керівником політичних програм дослідницької компанії "Соціополіс" Ярославом Макітрою щодо "справедливих" результатів виборів в Росії та продовження путінського режиму.
Фейк-вибори в Росії
Як пояснив експерт, в Росії вже однозначно вирішено питання: "Хто буде президентом?". Це не нормальні вибори, це відвертий фейк. Навіть варіант того, що там не проголосують громадяни відповідним чином, все одно призведе до того, що цифри в результатах будуть намальовані. Це все відбувається за рахунок машини, яка контролює ці процеси, та тієї нездатності та відсутності дієвих інструментів протидіяти цьому.
Тому альтернативи там немає. Путін, звичайно буде переобраний. На скільки це легітимно? Це вже інша історія, але переобраний він буде в реаліях Росії та їх правовому чи скоріше псевдо-правовому полі.
Чому так відбувається? Насправді це довга історія та тяглий процес. Все почалося ще з кінця 90-х років, коли фактично відбулося формування ГКЧП (Государственный комитет по чрезвычайному положению).
В кінці 90-х ГКЧП можна сказати "переміг" в Росії. Тобто, коли в КГБістів не вдалося здійснити переворот, сформувався певний синдикат – КГБ з бандитами, які на той час вже стали олігархами.
Цей синдикат був унікальним режимом, якого в світі фактично не було. Це спецслужби спільно людьми, які заробляли кошти незаконним шляхом, та синдикат КГБ та бандитів, який тримав в руках певну владу.
Річ у тім, що КГБ було дуже сильне в СРСР, і на той час вони тримали компромат на багатьох персон та могли впливати на різні процеси, адже це адміністративна складова. А олігархи, які були в цій мафіозній групі, це кошти, це контроль над ресурсами, контроль над заводами, над соціалкою тощо.
Виходить, що були визначені правила гри, за якими, власне, й був обраний Путін та поставлений як головне лице того синдикату. Тобто, була така форма правління, де на пост керівника була поставлена людина, яка здійснювала певні функції від імені мафіозної групи.
Таким чином, контролюючи адміністративну вертикаль, контролюючи всю фінансову складову, вони змогли всередині Росії зачистити все потрібне політичне поле.
Так, була незначна частина людей, які розуміли в чому проблема та розуміли, що таке Росія, як всередині країни, так і ззовні. Проте всі інші ставились до неї так, як це було вигідно синдикату.
Власне, цей синдикат проіснував й до теперішніх днів, де вся опозиція зачищена, весь політичний процес під контролем, всі фінансові ресурси під контролем тощо.
Є ще одна важлива складова, яка дає можливість Путіну залишатися на посту президента. Річ у тім, що росіянам вдалося знайти так звану точку "G" у російського виборця, надавити на бажання та ностальгію за радянським союзом, та вибудувати навколо цього певну ідеологію.
Методи правління 90-х в сучасному світі
Ця тенденція прослідковується з кінця 90-х років, тобто це не сформувалося за 2-3 роки, все йшло крок за кроком. Таким чином:
- вдалося сформувати Газпром, який став новою зброєю Росії та її політичним інструментом,
- було зачищено НТВ, який був опозиційний каналом;
- було зачищено правозахисне поле;
- знешкоджена ціла низка громадських організацій, правничих організацій тощо.
Тобто всі ці поля зачищувалися планомірно, довго, за рахунок того, що на чолі керування було КГБ, яке володіло інструментами впливу та знищення ще з радянських часів.
Власне, всі фінансові махінації, купівля заводів, підприємств, відмивання грошей – все це як раз було одним з інструментів правління цього синдикату. Їм вдалося протягнути Путіна до влади, який продовжив цю тенденцію.
Однак, якби тоді на пост президента був обраний Нємцов, який був одним з кандидатів, то, на думку експерта, зовсім по-іншому відбувався розвиток Росії, розвиток світових та, зокрема, українських взаємовідносин з цією країною та її владою.
Путін загроза для Росії
Володимир Путін обіймає пост президента Росії вже близько 20 років, тому дехто може подумати, що він чимось вигідний країні.
Візьму на себе сміливість сказати, що все ж таки Путін не вигідний Росії, це, навпаки, небезпека, це загроза для країни. Та ситуація, куди він загнав Росію, може закінчитись повним фіаско.
Проблема путінського режиму в тому, що він не дає майбутнього своїм громадянам. Якщо послухати російських пропагандистів, то значна частина говорить про повернення в СРСР, але ж це повний абсурд, особливо для молоді, та і це в принципі неможливо.
При цьому інша частина говорить про те, що "с нами начнут считаться, мы вернемся в Олимпийские игры, к нам вернутся все фирмы". Але ж це все і так було в Росії, для чого тоді потрібно було починати війну, аби повернутися туди, де вони й були.
Тобто, в Росії не пропонують жодного серйозного порядку денного, який би дав зрозуміти, що влада має якісь серйозні та сучасні національні ідеї, може запропонувати майбутнє.
Та частина росіян, що зараз там проживає, також не можуть сказати вигідний для них Путін, чи ні. Вони бачать безальтернативність, бачать царя, який їм щось обіцяє, а також спрацьовує шовінізм, який прослідковується в росіян.
Якщо згадати інформаційний простір, який був єдиний в Росії та Україні, то питання війни там було присутнє постійно. Війна, постріли, вбивства, постійні якісь місії, постійні пошуки фашистів, ворогів. Тобто в цій віртуальній реальності росіяни й жили, а Путін зробив все, щоб це сталося насправді.
Але для росіян сприймається це, що вони воюють нібито за свої цінності, за своє збереження, за повернення радянського союзу, при тому що майбутнього цей режим не дає. Але водночас, це унікальна історія, коли війна триває за минуле.
І дійсно так частина росіян, десь 75-80% мінімум, думає, що іншого варіанту в них просто немає, що це правильний шлях, але при запитанні: "А що Путін вам дав?" ніхто нічого не може відповісти.
Список наступників Путіна зменшується
В нинішніх реаліях є багато людей, які могли б стати наступниками російського диктатора. Але проблема в тому, що сам Путін не бачить для себе наступника. Так, він зараз проводить виборчу компанію, але його оточення впевнене, що він керуватиме країною ще не один рік, тому в Росії навіть й мови не йде про те, хто б міг замінити Путіна на посту президента.
Але потрібно розуміти, що в Росії зараз є певна система правління, і якщо вона збережеться, то не має різниці хто стане наступним президентом. Там нічого не зміниться.
Якщо говорити про те, хто б потенційно міг би зайняти президентське крісло, то російська влада по списку знешкоджує все, щоб не було навіть натяку на якусь альтернативу.
Наприклад, Пригожин, Гіркін та Навальний – вони в чиїйсь голові могли б бути альтернативою Путіну, але їх не стало. Тому всі, хто міг би потенційно стати наступником диктатора, не проявляють свої амбіції, щоб не стати наступним по списку.
Так, у частини людей є бажання, є запит на зміни, вони б хотіли щось змінити, адже не все контролює кремлівській режим і рано чи пізно він трісне та втратить нитку контролю. Але це теорія і для цього потрібен час.
Вплив результатів виборів на хід війни в Україні
За період повномасштабної війни в Україні частина оточення Путіна відійшла від нього, та загалом деякі групи впливу, які мали доступ до державного бюджету, почали виходити з Росії, адже їм потрібно було рятувати себе та свій бізнес. Тобто, частина цього синдикату була зачищена на тлі санкцій та інших проблем.
Власне, той синдикат фактично "розсипається", справді влада почала концентруватися в руках одного схибленого маньяка.
Зараз Путін може самоствердитися, таким чином всі групи впливу, які були біля нього, та яким не подобалося те, що відбувається, можуть "відлетіти" остаточно. Тоді, можливо, всі зрозуміють, що це все маніакальна історія. Політика Путіна безальтернативна, адже він "зачистив" своє оточення, від людей, які не хочуть воювати за його вигадані ідеї.
Таким чином він може укріпитися на цій посаді і це може призвести до того, що він буде ще агресивнішим, даватиме ще агресивніші менш контрольовані завдання.
Так, Росія зараз і так агресивна більше, ніж можливо уявити, окрім ядерної зброї. Тож, лишається питання, чи не призведе це все до того, що Путін наважиться дати команду натиснути "ту саму кнопку". Загалом, всередині Росії політика диктатора буде більш жорсткішою щодо війни в Україні, і це безперечно буде стикатися з економічно-соціальною реальністю.
Влада в руках "маніяка"
Після виборів Путін буде більш вільний у своїх діях, адже до початку повномасштабної війни йому цього не вдавалося. Наприклад, смерть Пригожина, смерть Навального, "прикриття" Гіркіна без особливих наслідків дає можливість Путіну самостверджуватися, ставати більше авторитарним, ухвалювати рішення не озираючись на цілі низки груп впливу, як йому доводилося робити раніше.
А те, що російський диктатор живе повністю у війні, тут насправді легко проаналізувати, переглянувши навіть будь-який його виступ. Коли питання стосується не війни, то він дуже нудно, важко відповідає, він виглядає роздратованим, може за 2 хвилини відповісти на питання, яке потребує аналізу на 15 хвилин.
Однак, коли питання заходить про війну, він аж підстрибує весь, в нього з’являються скажені фантазії, у нього там "войнушки", начебто йому не вистачає адреналіну.
І цей адреналін Путін й шукає у війні, і буде продовжувати його шукати, тому це може призводити до ще більш агресивніших сценаріїв, де він захоче реалізовувати свої бажання. Такі наміри в нього будуть точно.
Загроза "перемоги" Путіна на виборах
Путін вже певний час знаходиться на пості президента, тобто його так звана "перемога" не стане несподіванкою для України, для світу в цілому. Глобально для українців ця подія не вирішить нічого, оскільки країна зараз перебуває у стані війни і цей стан залишиться після виборів в Росії.
Тактично якість певні речі можуть змінюватися, оскільки всередині країни він буде підсилюватися. Але в будь-якому випадку ми воюємо з Росією, яку очолює Путін, і продовжимо воювати з такою ж Росією.
Його "перемога" також не вплине на допомогу для України від західних партерів, оскільки жоден європейський аналітик не буде спиратися на те, що Путін залишився при владі.
Таким чином, скажена ідеологія російського диктатора продовжить проявляти себе, але зробити ще гірше, ніж він зробив вже, навряд чи йому вдасться.
Раніше ми розповідали, який сценарій було прописано для виборів в Росії. Також ми писали, чого чекати Україні від виборів у США.