Аналітика Нова епоха путінського режиму. Який "сценарій" було прописано для виборів президента Росії

З 15 по 17 березня 2024 року в Росії відбудуться так звані "вибори президента". Це голосування буде лише формальністю, адже з високою ймовірністю в політичних перегонах переможе чинний керівник країни-агресорки Володимир Путін, який перебуває в кріслі президента з 2000 року.

Розповідаємо, як будуть відбуватися вибори в Росії, за кого голосуватиме опозиція та що результати означатимуть для України.

Легітимність виборів у Росії

Путін обирає шлях, аналогічний тому, який пройшла Білорусь у 2020 році. Там Лукашенко також прибрав усіх своїх опонентів, у тому числі проросійських кандидатів, та "вигадав" результати виборів самостійно, деяким чином "з неба". Цивілізований світ відмовився визнавати вибори в Білорусі.

Той самий ефект повториться в березні 2024 року, але цей раз "вибори" відбудуться не лише в Криму, а й на окупованих територіях континентальної України – частинах Луганської, Донецької, Харківської, Запорізької та Херсонської областей.

Здебільшого очевидно, що на окупованих територіях "намалюють" максимальну явку, а майже всі голоси будуть "за" Путіна. Але це не матиме нічого спільного з реальністю та законністю. Таким чином, Росія 17 березня 2024 року ще більше поглибить свою провалену державу та підтвердить свій статус "404", без законно обраної влади та чітко визначених кордонів.

Визнання "російських виборів" за такі системні порушення міжнародного права буде не лише цинізмом, а й політичним кроком у підтримку тоталітарного диктатора та його режиму.

Суперники Путіна

Зараз експерти називають трьох російських політиків, які також візьмуть участь у виборах.

Леонід Слуцький – голова ЛДПР. Кремль готує йому "срібло" на президентських виборах. Там рекомендували провладним ЗМІ називати Слуцького "досвідченим російським політиком, який обирався депутатом Держдуми шести скликань".

Слуцький був учасником російсько-українських переговорів у 2022 році, а також він був організатором візитів французьких парламентаріїв до Криму під час його окупації. До слова, політик зараз знаходиться під санкціями США та ЄС.

У 2018 році журналістки Катерина Котрікадзе, Дар'я Жук і Фарида Рустамова звинуватили Слуцького у домаганнях. Попри те, що Рустамова записала інцидент на диктофон, комісія з етики відмовилася накладати кару на Слуцького. Щодо його майбутніх виборів, точні відсотки не вказані, оскільки він не подав жодних числових показників під час наради з однопартійцями.

Слуцький не має офіційного бізнесу, однак має дві Bentley, вартістю близько 30 мільйонів рублів та протягом 10 років орендує прилеглу до своєї дачі лісову ділянку на Рубльовці площею один гектар і жодного разу не задекларував її.

Другий кандидат – Владислав Даванков від "Нових людей".

Даванков не має власної волі та можливості відмовитися від виборів. Його розглядають як кандидата, на якого готові віддавати свої голоси ті, що вважають себе "незгодними" з чинною політикою кремля, у його риториці виявили антивоєнні відтінки. Варто відзначити, що Кремль знову почувся загрозою, навіть від такого кандидата, і розпочав акцію з використанням ботів проти Даванкова.

Раніше він заявляв, що Росія не буде підписувати "ганебні для себе" мирні угоди з Україною, однак воювати з НАТО теж не планує.

Третій кандидат – Микола Харитонов від КПРФ, депутат держдуми та комуніст.

Водночас ЦВК РФ відмовив опозиціонерам Борису Надєждіну та Катерині Дунцовій у реєстрації кандидатом на політичні перегони.

Попередні рейтинги кандидатів

За офіційними даними, суперники Путіна наразі знаходяться на рівні близько 5%.

Згідно із березневими результатами (2-4 березня 2024 року) ВЦІОМ (Всероссийского центра изучения общественного мнения):

• рейтинг Путіна залишається на рівні 75%;
• рейтинг Даванкова підвищився до 6%;
• рейтинг Харітонов має 4%;
• рейтинг Слуцького має 3%.

На виборах 2024 року влада прикладала всі можливості, щоб росіяни побачили в бюлетені лише одне відоме ім’я – Путіна, інші ж кандидати залишилися невідомими. Крім того, в таких умовах вибірковий бюлетень в Росії був складений так, що Путін отримав перевагу.

Вибори на ТОТ

Російські окупанти можуть розпочати симуляцію виборів президента раніше на тимчасово окупованих територіях України у відповідь на спротив українців під час попередніх фальшивих виборів.

На ТОТ дозволено "голосувати" за президента Росії з:

• українським паспортом;
• російським паспортом;
• ID-карткою.

За відомостями ворожих ЗМІ, виборчі дільниці мають бути відкриті 17 березня, проте українці на прифронтових територіях та російські військові планують "голосувати" раніше.

Влада агресора намагається розтягнути процес голосування у часі. Наразі окупанти розглядають обшуки у будинках українців разом із представниками силових структур та виборчих комісій, закликаючи яких виборців "голосувати" вдома.

Крім того, на цих територіях окупанти продовжують збільшувати тиск на місцеве населення. Кремль вислав спецзагони, які повинні були подати звіт про готовність до голосування на тимчасово окупованих територіях до 10 березня.

В так званому ЛНР росіяни вигадали нову виборчу новацію – "Маршрутка для голосування". Люди, які хочуть скористатися громадським транспортом, можуть розрахуватися за проїзд своїм голосом на виборах. Таким чином в людей не залишається іншого вибору, як поставити галочку в "потрібному" місці.

У рамках виборів президента Росії на цих територіях розповсюджується значна кількість неправдивої інформації. Особливо це стосується чуток щодо 85% підтримки російського президента на тих, які тимчасово перебувають під контролем ворога.

При цьому варто зауважити, що жодна з країн цивілізованого світу не визнає вибори та тимчасово окуповані українській території.

Що буде після "перемоги" Путіна

За результатами виборів, Путін планує здобути перемогу за результатом приблизно від 75% до 80% і анонсувати отримання мандата довіри до 2030 року, враховуючи шестирічний президентський термін у Росії.

Після завершення "виборів 2024" Путіну буде надано більше влади, хоча це може здатися вкрай неприйнятним. Після "виборів" він малює собі "нове життя", яке відзначив у своєму виступі перед Федеральними зборами 29 лютого 2024 року. Проте фінансування нових національних проєктів не відбувається через витрати на війну та санкції.

Плани Путіна на майбутнє включають продовження війни, зокрема в умовах санкцій, для підтримки перегрітої економіки та утримання понад 600 000 навчених вбити маргіналів подалі від Росії. Повернення окупаційного контингенту з України може призвести до такого ефекту, як демобілізація царської армії в 1917 році.

Плануючи фінансування окупаційної армії, російський уряд планує раптове підвищення податків після "виборів". Це означає підвищення податку для фізичних осіб до 20% (з 13%) та на прибуток до 25% (з 20%). Це буде частиною так само названої "податкової реформи", спрямованої на забезпечення додаткових коштів – приблизно 450 мільярдів рублів щорічно на війну з Україною.

Таким чином, після 17 березня 2024 року росіяни стануть перед вибором – долучитися до боротьби в Україні або сприяти війні, підтримуючи фінансово, призводячи до збільшення чисельності окупантів. Ймовірність створення влади, яка планує геноцид українців, схоже, не розглядається прибічниками Путіна.

Ризики для України

Крім можливих катастрофічних наслідків для України, європейські союзники тепер розглядають можливі впливи невдачі НАТО у найбільшому конфлікті в Європі з часів Другої світової вни. Інформовані джерела стверджують, що вони обурюються загрозою, яку Росія, в разі перемоги, може представляти для східних членів альянсу.

Партнери та союзники США висловлюють сумніви щодо надійності оборонних обіцянок Вашингтона. Наслідки такої стратегічної невдачі вважаються набагато серйознішими, ніж ті, які виникли в результаті виведення військ США з Афганістану у 2021 році.

Крім того, несприятливі результати українського наступу цього літа посилюють сумніви щодо реалістичності мети повернути всю окуповану Росією територію. Зі слів європейських чиновників, Росія, ймовірно, буде прагнути захопити більше територій та завдати більше шкоди інфраструктурі, якщо Україна не отримає необхідну зброю для самозахисту. Таким чином, Україна може бути змушена укладати угоду про припинення вогню за умовами, що задовольнять Росію.

Раніше ми розповідали, чого чекати Україні від виборів у США. Також ми писали, чи можна псувати бюлетень на виборах.