В Україні змінилися умови мобілізації військовослужбовців, звільнених із полону

Влада України узгодила нововведення, що забезпечують захист прав військовослужбовців, які були звільнені із полону. Вони містять у собі можливість звільнення з військової служби за власним бажанням, додаткову відпустку тривалістю 90 днів та право на мобілізацію лише за згодою.

Про це пише юристка Українського ветеранського фонду Зівер Ісрафілзаде.

Зазначено, що ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" набрав чинності 18 травня 2024 року. Він збільшує підтримку та захист для тих, хто пережив важкі випробування в полоні.

"Закон передбачає суттєві покращення у процесах мобілізації, демобілізації та наданні відпусток, забезпечуючи належний захист прав та інтересів тих, хто з гідністю виконував свої службові обов'язки, попри ворожі знущання", – пояснила юристка.

Мобілізація за власним бажанням

Однією з ключових змін є нова редакція ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до підп. 6 п. 3 ст. 23, військовозобов’язані, які проходили військову службу та були звільнені з неї у зв'язку зі звільненням з полону, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації – призвані вони можуть бути лише за власною згодою.

"Це означає, що військовослужбовці, звільнені з полону, мають право вирішувати самостійно, чи хочуть вони повернутися до військової служби. Такий підхід враховує психологічні та фізичні наслідки, з якими стикаються ті, хто пережив полон, надаючи їм можливість відновитися та адаптуватися до цивільного життя", – додала Зівер Ісрафілзаде.

Процедура звільнення зі служби

ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" також зазнав змін. Відповідно до підп. Є п. 2 ст. 26, військовослужбовці, які проходять базову військову службу, звільняються зі служби у зв'язку зі звільненням з полону. Виключення – якщо вони висловили бажання продовжувати військову службу.

Для звільнення з військової служби після полону є такий алгоритм:

• військовослужбовець подає рапорт на ім'я командира військової частини, в якій проходить службу;
• у рапорті необхідно вказати підставу для звільнення – факт перебування у полоні.

"Такий механізм дозволяє чітко та офіційно оформити процес звільнення, забезпечуючи юридичний захист військовослужбовця", – наголосила фахівчиня.

Додаткова відпустка для відновлення

ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у новій редакції підп.23 ст. 10-1 надає право військовослужбовцям, звільненим з полону, на додаткову відпустку тривалістю 90 календарних днів зі збереженням грошового забезпечення.

"Ця відпустка не підлягає поділу на частини та є обов'язковою для надання за бажанням військовослужбовця, за винятком тих, хто вирішив звільнитися з військової служби після полону", – уточнила експертка.

Зазначено, що відкликання з цієї додаткової відпустки можливе виключно за згодою військовослужбовця. Зокрема це положення спрямоване на забезпечення належного відпочинку та відновлення для військовослужбовців, що пережили фізичні та психологічні випробування у полоні.

Раніше ми вже писали, чому не можна поширювати дані про зниклих бійців. Також ми розповідали, скільки часу військовий може вважатися зниклим безвісти.