Роботодавці в Україні матимуть нові обов'язки перед ТЦК

Згідно з новим законом про мобілізацію, який набрав чинності 18 травня, роботодавці тепер не лише вручають повістки своїм робітникам. Вони також мають проконтролювати їхній візит до ТЦК.

Про це йдеться у сюжеті "Ми-Україна".

Як відбуватиметься цей процес

Зазначено, що наразі роботодавці повинні вручати повістки своїм військовозобов'язаним працівникам. Але щоб отримати дозвіл на подібне вручення, керівництву повинна прийти інформація "згори".

"Спочатку повинні зібратися обласні військові адміністрації, дати розпорядження відповідні районні міські. Міські вже більш наближені до підприємства, вони створюють там свої комісії, включаються ТЦК, видаються відповідні накази і тільки потім це доходить до підприємства", – пояснив порядок дій президент конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.

На самому підприємстві керівництво виділяє конкретного працівника. Саме він повинен буде видавати повістки та вести облік даних військовозобов'язаних колег.

"Також цей працівник буде фіксувати факти відмови від отримання повістки на відео, а також інформувати ТЦК та СП про працівників, які звільнились під час отримання повістки чи інформації компанії", – розповів Олексій Мірошниченко.

Після цього працівники, що отримали повістку, мають бути доставлені роботодавцем до місця збору. Далі протягом трьох днів роботодавець інформує ТЦК про результати.

"Потрібно усвідомлювати, що ці мобілізаційні заходи, вони передусім стосуються тих, хто працює на підставі трудового договору. Не підпадають ті особи, які працюють без трудового договору взагалі, ті, хто працюють за цивільно-правовою угодою", – наголосив юрист соціальних трудових досліджень Віталій Дудін.

Також наголошується, що тип роботи – очний чи дистанційний – не має значення.

"Виходить, що навіть домівка працівника, якщо він працює саме за трудовим договором про дистанційну роботу, може бути визнана місцем виконання роботи", – підкреслив Дудін.

Покарання за порушення

Якщо роботодавець не надасть до ТЦК перелік військовозобов'язаних чи працевлаштує військовозобов'язану людину, яка не стала на військовий облік, то йому передбачається штраф.

Мінімальний буде становити 34 000 гривень, а максимальний – близько 60 000 гривень.

Експерти наголошують, що це справжній виклик для бізнесу.

"Це може сприяти тінізацію ринку праці. На жаль, коли це буде відбуватись на підприємстві, це точно буде демотивувати працівників й буде певне напруження на ринку праці", – наголосив Мірошниченко.

Зазначено, що для запобігання подібним процесам існує система бронювання від мобілізації. Вона розрахована для офіційно працевлаштованих працівників, які стоять на військовому обліку. Під неї потрапляють працівники критичної інфраструктури, держслужбовці та працівники оборонпрому.

Раніше ми вже писали, хто і на яких підставах може скасувати бронювання від призову. Також ми пояснювали, як працюватиме електронне бронювання через Дію.