Росія може піти в обхід: чи вдасться Україні уникнути пастки газового транзиту

Україна не повинна потрапити "в пастку" після завершення дії контракту на транзит російського газу. Річ у тім, що існує ризик продовження прокачування газу з Росії під виглядом ресурсу з Азербайджану.

Про це розповів президент центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар на брифінгу "Вплив російського енергетичного шантажу в ЄС".

Чи потрапить Україна "в пастку" з постачанням російського газу

Гончар нагадав, що основним завданням України та її партнерів є недопущення заробітку грошей агресором, зокрема на вуглеводнях.

"І саме в такій системі координат, аналізуючи питання транзиту нафти та газу, маємо говорити, як мінімізувати доходи ворога, а краще їх взагалі "обнулити". Звісно, ми теж отримуємо транзитні доходи як плату за сервіс доставки, але вони в рази, а іноді на порядок менші, ніж те, що одержує Росія", – пояснив Гончар.

При цьому він застеріг, що навіть після 1 січня 2025 року, коли завершиться дія контракту на транзит російського газу через територію України, існує ризик продовження постачання газу під виглядом блакитного палива з Азербайджану.

"Зрозуміло, у тому вигляді, як зараз, відповідно до угоди, укладеної в грудні 2019-го між Нафтогазом і Газпромом, транзит відбуватись не може. Стосовно цього є консенсус і в суспільстві не сприймають питань, пов’язаних з продовженням газового транзиту, щоб ворог зберіг можливість заробляти на нас. Реакція з боку влади та від Нафтогазу така ж: жодних відносин з Газпромом, компанією країни-агресорки. Але при цьому ведуться розмови, що транзит все-таки треба зберегти", – зазначив експерт.

Він зазначив, що дехто в Європі виступає за можливе помпування українською ГТС газу з Азербайджану на додаток до того обсягу палива, які Баку постачає в обхід Росії.

"Але прямого транзитного газопроводу з території Азербайджану через РФ до України немає. Тобто, мова про заміщення азербайджанського газу російським. В принципі, це нормальна схема, але... в Азербайджану немає вільного ресурсу. Все, що є для експорту, він направляє якраз газогонами TANAP (Трансанатолійський газопровід) і TAP (Трансадріатичний газопровід) до Південної Європи", – уточнив Гончар.

За його словами, навіть якщо в майбутньому додаткові обсяги палива з'являться, їх буде досить легко постачати тим же південним маршрутом. Це можна реалізувати за невеликі гроші та впродовж 1,5 роки збудувати чотири додаткові компресорні станції.

"А от коли мова заходить про так званий транзит через РФ, з’являється запитання: а звідки газ? Його можна взяти тільки в самій Росії. Для того, щоб це мало "красивий" вигляд, це можуть оформити як оборудку між трейдерами, які не мають російської чи азербайджанської реєстрації, котрі продаватимуть ресурс, наприклад, словацькій компанії", – продовжив експерт.

Також він відзначив, що Словаччина, споживаючи 4,5 млрд кубометрів газу на рік, веде переговори з Баку про постачання 20 млрд кубометрів палива. Це приблизно 8-10 млрд доларів, які можливо отримає Росія. Водночас Україна зможе заробити на транспортуванні не більше 1 млрд доларів. За його словами, продовження транзиту за таких умов може стати великою помилкою.

Саме словацький прем'єр Роберт Фіцо виступає за збереження транзиту російського газу через територію України.

Раніше ми розповідали про те, як країни Європи можуть залишитися без російського блакитного палива. Також ми писали про те, яка країна імпортує найбільше російського газу.