Від рекордів до залежності: як Китай перетворює Росію на ресурсний придаток

Росія досягла рекордного показника експорту до Китаю в першому півріччі 2024 року. Проте, основна частина експорту складається з природних ресурсів, що продовжує підсилювати залежність Росії від КНР як від сировинного придатка.

Про це пише видання OBOZ.UA.

Рекордні постачання

За даними китайської митниці, які оприлюднили російські ЗМІ, Росія поставила до Китаю товарів на суму 65,2 млрд доларів. Це на 4% більше, ніж у той же період минулого року. Близько 90% цього експорту складають природні ресурси. Зокрема, три чверті припадають на нафту, нафтопродукти та газ.

Протягом перших шести місяців 2024 року китайським НПЗ було продано 55,1 млн тонн нафти, що на 5% більше, ніж у 2023 році. Середня ціна цієї нафти зросла до 80,3 долара за барель (+9%).

Доходи "Газпрому" від продажу газу до Китаю через трубопровід "Сила Сибіру" зросли на 17% і досягли 4 млрд доларів. Планується, що до кінця року обсяги постачань газу по трубопроводу складуть 30 млрд кубів, а у 2025 році вони можуть вийти на проєктну потужність у 38 млрд кубометрів.

Окрім вуглеводнів, Китай купує в Росії:

• деревину – 1,7 млрд доларів;
• металеві руди – 2,3 млрд доларів;
• алюміній та продукцію з нього – 1,8 млрд доларів;
• рибу – 1,3 млрд доларів;
• рослинні та тваринні олії – 1 млрд доларів.

При цьому постачання останніх двох категорій скоротилося на 11% та 32% відповідно.

Експерти зазначають, що Китай історично імпортує з Росії переважно мінеральну сировину та нафту. У 2023 році було домовлено про відкриття китайського ринку для російської свинини, але обсяги постачань залишаються незначними.

Вплив санкцій

На обсяги торгівлі впливають і різні обмеження з боку КНР. Після посилення американських санкцій наприкінці 2023 року китайські банки почали масово відмовлятися від проведення транзакцій з Росією. Навіть візит до Пекіна російського президента Володимира Путіна не допоміг розв'язати цю проблему. Російським компаніям стає все складніше отримувати платежі з КНР, навіть у юанях. Платіжна блокада торкнулася виробників металів, компаній сільгоспсектору та інших галузей.

Китайські банки уникають роботи з юанем, пов'язаним з Росією, зокрема, купленим на підсанкційній Мосбіржі або використаним в угодах з Москвою. Такі кошти сприймаються як "брудні", і місцеві банки почали уникати роботи з ними.

Рекордний експорт Росії до Китаю свідчить про продовження залежності РФ від китайського ринку як споживача природних ресурсів. Попри зростання обсягів постачання, санкції та платіжні обмеження продовжують ускладнювати торгові відносини між двома країнами.

Раніше ми розповідали про те, як Путін кинув друзів з Китаю з постачанням міді. Також ми писали про те, чому західні обмеження ніяк не впливають на доходи Росії.