Ексклюзив Непорушне право: хто має обов'язкову частку у спадщині

Згідно зі ст. 1235 ЦК України, спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з-поміж спадкоємців за законом. Проте заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині.

Про те, кого не можна позбавити права на спадщину, сайт Новини Pro запитав у провідних експертів з юридичних питань.

За словами адвоката та керуючого партнера ЮК Winner Ігоря Ясько, розмір обов'язкової частки у спадщині становить половину частки, яка належала б кожному зі спадкоємців у разі спадкування за законом. Суд може зменшити цей розмір, враховуючи відносини між спадкоємцем і спадкодавцем, а також інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, майновий стан спадкоємця.

Він також додав, що відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України, спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка):

• малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
• непрацездатна вдова (вдівець);
• непрацездатні батьки.

Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Непрацездатними вважаються особи, які досягли пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, II, III груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, — пояснив юрист.

Якщо неповнолітня особа набуває повної цивільної дієздатності, вона також зберігає за собою право на обов'язкову частку, якщо на час відкриття спадщини не досягла вісімнадцяти років, оскільки вона продовжує належати до категорії неповнолітніх додав експерт.

У разі, якщо особа досягла пенсійного віку, але продовжує трудову діяльність, вона не позбавляється права на обов'язкову частку у спадщині. В осіб, які не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку, але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов'язкову частку у спадщині не виникає.

Варто зазначити, що відповідно до чинного законодавства, нотаріус в обов’язковому порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

"Однак, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, вони мають право звернутися з відповідним позовом до суду", — пояснив Ігор Ясько.

В яких випадках людину можуть позбавити обов'язкової частки у спадщині

За словами адвоката, керуючого партнера Адвокатської фірми "Пакс" та співзасновник БФ "ProUkraine" Станіслава Ліфлянчика, доволі часто спадкоємці намагаються позбавити інших претендентів на майно права на їх частку.

Адвокати, що займаються спадковими справами не дадуть мені збрехати, що, мабуть, кожний четвертий клієнт, який приходить з питань "спадкових війн", просить позбавити своїх опонентів права на спадкування, — запевняє адвокат.

Згідно зі ст. 1224 Цивільного кодексу України, існують певні категорії осіб, які не мають права на спадкування. Ці правила спрямовані на захист інтересів спадкодавців та справедливий розподіл спадщини. Ось основні положення, які визначають, хто може бути усунений від спадкування:

1. Особи, які умисно позбавили життя спадкодавця або вчинили замах на його життя чи життя можливих спадкоємців: такі особи не мають права на спадкування, якщо тільки спадкодавець, знаючи про їхні дії, все ж призначив їх своїми спадкоємцями за заповітом.
2. Особи, які перешкоджали спадкодавцеві скласти, змінити або скасувати заповіт: якщо ці дії сприяли виникненню у них або інших осіб права на спадкування або збільшенню їхньої частки у спадщині.
3. Батьки, позбавлені батьківських прав: не мають права на спадкування після дитини, якщо їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
4. Особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця: це стосується батьків, усиновлювачів, повнолітніх дітей та інших осіб, якщо суд встановить факт ухилення.
5. Особи, шлюб з якими визнано недійсним: якщо шлюб був визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, суд може визнати право на спадкування за пережилим подружжям, яке не знало про перешкоди до реєстрації шлюбу.
6. Особи, які ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві: за рішенням суду, такі особи можуть бути усунені від спадкування, якщо не допомагали спадкодавцеві, який був у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво.

Ці правила поширюються на всіх спадкоємців, включаючи тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ. Для усунення спадкоємців від спадщини необхідно надати прямі та беззаперечні докази їхніх протиправних дій щодо спадкодавця. Це можуть бути документи, фото, відео- та аудіодокази.

Найбільша проблема полягає в тому, що головний свідок – спадкодавець – вже мертвий, а свідчення інших осіб можуть бути недостатніми для суду, — зазначає юрист.

Винятки з правил

Виключенням може бути наявність кримінального провадження, відкритого за життя спадкодавця, яке зафіксувало факт протиправних дій спадкоємців. Також, якщо після смерті спадкодавця встановлено, що він був вбитий або доведений до самогубства спадкоємцями, це може стати підставою для усунення від спадкування.

"Успішно закінчити справу про усунення опікунів чи батьків від спадкування після смерті їх підопічної або дитини можна, якщо за життя дитини були зафіксовані службою у справах дітей факти невиконання батьківських обов’язків чи обов’язків опікунів, а також прийнято відповідне судове рішення", — переконаний Станіслав Ліфлянчик.

Експерт також додав, що в інших випадках більшість справ про усунення спадкоємців від спадкування є безперспективними.

Раніше ми писали, хто і коли може заявити про своє право на майно після смерті родича, а також як змінився процес відкриття спадщини в Україні в умовах війни.