Дружній підкол: чому Китай блокує російські платежі в юанях

Прямі перекази в юанях проходять усе важче, тому клієнтам доводиться звертатися до посередників і враховувати додаткові комісії при угодах. Ризики в трансграничних розрахунках визнані учасниками ринку одними з найгостріших на цей час. Вихід може бути знайдений у використанні, наприклад, цифрових фінансових активів (ЦФА) для розрахунків, вважають експерти.

Про це повідомляють росЗМІ.

Проблеми з платежами в юанях

Зараз близько 80% платежів у юанях повертаються до Росії. Деякі експерти, опитані виданням, погоджуються з цією оцінкою. Ряд співрозмовників зазначають, що ситуація з платежами стає все гіршою. Один із них повідомляє, що китайська сторона стає все більш вимогливою, зокрема вимагаючи все більше документів.

Перші тривожні дзвінки почалися ще в грудні 2023 року після виходу указу президента США про вторинні санкції. Подальші згострення відбулися після нового пакету американських санкцій 12 червня. За словами деяких джерел, на китайській стороні перекази можуть зависати кілька тижнів до визнання, тобто до прийняття рішення про проведення платежу або його скасування без оголошення причин. В результаті клієнт зазнає втрат на курсі та конвертації.

"Комісію всі візьмуть, а платіж виконаний не буде", – зазначило джерело.

Голова ЦБ Ельвіра Набіулліна 26 липня зазначила, що вони бачать ці ризики вторинних санкцій і в ускладненні ситуації з платежами. Компанії активно шукають способи, щоб розрахунки проходили.

"За нашим досвідом банки нічого не запитують: гроші просто зависають на кореспондентських рахунках на 30-40 днів і повертаються", – розповідає партнер консалтингової компанії "Сапожніков і партнери" Олексій Сапожніков.

Він зазначив, що іноді товар уже в Росії, а китайський постачальник не може отримати свої гроші протягом п'яти-шести місяців. Втім, багато клієнтів відкривають рахунки не в одному-двох, а в п'яти-шести банках, щоб забезпечити своєчасну оплату за замовлені в Китаї товари.

Торговий оборот між Китаєм та Росією

За даними Головного митного управління КНР, торговий оборот між Китаєм і Росією за перші шість місяців 2024 року перевищив 116,8 млрд доларів (зростання на 1,8% у річному вираженні). Китайський експорт до РФ за перше півріччя знизився на 0,8%, до 51,6 млрд доларів, імпорт зріс на 3,9%, до 65,2 млрд доларів.

За даними ЦБ, експортний виторг і розрахунки за імпорт у валютах дружніх країн у травні зросли й склали 17,5 млрд доларів і 9,9 млрд доларів відповідно (у квітні – 14,3 мільярда доларів і 9,7 мільярда доларів).

Ситуація з прямими банківськими переказами

Засновник Sagrada Legal Олег Ушаков підтверджує, що ситуація з прямими банківськими переказами до КНР дійсно ускладнюється.

"Клієнтам доводиться звертатися до послуг посередників – платіжних агентів або "торгових домів", – розповідає він.

Використання посередника призводить до подорожчання угоди, клієнтам потрібно враховувати додаткову комісію. В середньому комісія складає 3-5%, але може доходити до 8-10% залежно від складності логістичного ланцюжка і суми угоди.

У перспективі платежі у вигляді цифрових активів і криптовалют можуть допомогти налагодити трансграничні розрахунки, вважає Ушаков. Але зараз ЦФА не є найбільш очевидним інструментом для цього, оскільки в поточному вигляді вони вимагають реєстрації іноземних контрагентів на російських майданчиках, що може нести ризики вторинних санкцій.

Раніше ми розповідали про те, як Китай допомагає Росії обійти західні санкції. Також ми писали про те, як Путін кинув друзів з Китаю з постачанням міді.