Ексклюзив Подвійне дно післявиборчих заяв Путіна – про що насправді свідчать погрози диктатора
Що несуть за собою післявиборчі погрози Путіна
Фото: Depositphotis, АрміяInform. Колаж: Новини Pro
Разом з політичним експертом розбиралися, що за собою несуть заяви Путіна та чи можуть вони стати реальністю
Передбачувано для всіх російський диктатор Володимир Путін знову переміг у так званих президентських виборах, набравши рекордні 87,28% голосів. Після чого він встиг шпурнути в ЗМІ декілька своїх планів та погроз щодо війни в Україні.
Редакція сайту Новини Pro поспілкувалася з політтехнологом, керівником політичних програм дослідницької компанії "Соціополіс" Ярославом Макітрою щодо скандальних заяв та неоднозначних планів Путіна.
Зміст
Рекордна кількість голосів за Путіна
Зі слів експерта, взагалі дуже важко зрозуміти, виходячи з чого в Росії малюють результати "виборів", коли частина територій є окупованими, частина — ні, велика кількість громадян виїхали. Незрозуміло, з чого вираховуються ці відсотки та явки.
Тому там можна малювати все, що завгодно, щоб красивіше це все подати, безпосередньо на територіях самої Росії.
Таким чином, Путін хоче показати всій Росії, які люди щасливі на окупованих територіях від цієї путінської окупації, як вони радо її вітають. Тобто тут задача одна єдина і важлива для російської пропаганди.
Ця показуха була зроблена більше для росіян, тому що світ ці вибори не визнає, а народ Росії дивиться та вірить в те, що людям там нібито добре живеться.
Відсутність політичних альтернатив в Росії
Найголовніша технологічна задача фальсифікації результатів псевдовиборів – продемонструвати декілька чинників:
- Росія обирає курс на тотальну війну;
- Путін є безальтернативним в Росії;
- Путіна підтримує певна кількість виборців.
Щоб ні у кого не виникало сумнівів в оточенні Путіна безпосередньо і в частини російського суспільства про те, що альтернативи його політиці немає і це максимум з того, що може бути. Власне, це те, чого хочуть фактично усі росіяни.
Визнання псевдовиборів у світі
Багато країн та міжнародних організацій засуджують так звані вибори в Росії й на ТОТ, однак не визнають їх нелегітимними. При визнанні виборів Путіна нелегітимними буде складно зрозуміти, як далі західним державам рухатися. Тому що за логікою виходить, що не може бути жодних міжнародних договорів, не може бути жодних міжнародних контактів тощо.
Очевидно, що на це Захід піти зараз не готовий, він хоче зберегти певний можливий контакт з тими, хто захопив владу в Росії.
Але не зрозуміло, як би це було на практиці, тому що всі пригадують Лукашенка, коли він став самопроголошеним президентом. В такому випадку МЗС Німеччини говорить про те, щоб називати Путіна просто "Путіним" тощо. Тобто якась словесна еквілібристика вийде, буде змінено формулювання. Але чисто юридично, політично, в міжнародних договорах, очевидно залишають можливість вести ті чи інші переговори з Росією, з урядом і з державними російськими інституціями.
Тому відповіддю на питання, чому цивілізований світ не береться засуджувати вибори в Росії в цілому, є така дипломатично-політична ціль.
Помста Путіна
У 2014 та 2022 роках Україні погрожували усім, чим тільки можна, і на кожну ту чи іншу вдалу військову акцію України були погрози щодо ракетних ударів, що Росія буде мститися за Крим тощо. Зараз градус таких погроз дещо зменшився, вони не такі яскраві, як були раніше.
Насправді Росія застосовує проти України фактично все, що має, залишається лише тактичний ядерний удар, тому погрози можуть бути погрозами. Все, що Росія могла використати, що вважала доцільним, вона це вже використовує, і використовуватиме й далі.
Єдиною такою закритою опцією залишився ядерний удар. Росіяни все одно застосовуватимуть все, щоб зламати Україну, тому реагувати на кожен ядерний приступ Путіна – це грати за їхніми правилами.
Вплив російських повстанців на війну
В Росії бояться опозиційних рухів. Тому в цій військовій операції дуже важливим є час. Тут ми бачимо широкомасштабні дії, певні маневри, тобто, це не є захопленням окремих сіл і триманням їх.
Якщо вдасться протримати цю операцію хоча б кілька місяців, то росіяни побачать, що Росія не така сильна, якою себе видає, а це певним чином змінить ставлення й до подій на фронті, навіть з боку самих росіян.
Тому потрібен час, аби російське суспільство почало задумуватися над тим, що Путін слабкий і він не може їх, так би мовити, захистити.
Однак, не треба думати, що це одразу призведе до якихось бунтів в Росії, чи скидання Путіна, але це змінює ставлення до війни та картинку війни в тому числі й для Заходу. Це показує, що у Сил оборони України та її союзників є ще сили чинити серйозний супротив, і водночас, що у Росії немає достатнього ресурсу, аби геть усе контролювати.
Читай також
Заява про "санітарну зону"
Перша заява диктатора Путіна після псевдовиборів була про створення "санітарної зони" в Україні – на територіях, підпорядкованих "київському режиму", яку буде складно подолати засобам ураження, насамперед іноземного виробництва. Хоча раніше аналітики припускали таку можливість, щойно стало зрозуміло, що війна затягується. Очевидно, що схоже вони намагаються робити на Сумщині, де безперервно йдуть обстріли.
Таким чином Росія намагається відсунути українські війська на таку відстань, щоб неможливо було по російських територіях застосувати артилерію. Це, можна сказати, їх тактика.
Світ може відреагувати на це так, як і відреагував:
- допомагати Україні;
- збільшувати підтримку;
- готувати план "Б";
- вводити війська;
- посилювати військову підтримку.
Повторний наступ Росії
Путін не відкинув свій план з початку повномасштабного вторгнення – знищити українську державність. Відповідно, це передбачає зміну влади в столиці, навіювання розбрату, щоб Україна зсередини змогла розколотися.
Тому бажання є бажаннями, вони нікуди не дівалися, завдання знищити нашу країну в Росії залишається, це треба розуміти всім.
Втім, Росія не має такого потенціалу живої сили, адже, як зазначив експерт, 20 000 ворожих солдатів лягло за Авдіївку, і говорити при тому, що буде взятий мільйонний Харків чи Одеса, просто нелогічно.
Звичайно, вони будуть готувати нові наступи, але наскільки вистачатиме в них ресурсу, та як це вони будуть робити, поки що сказати важко. А лякати взяттям великих міст вони будуть постійно, допоки не закінчиться війна.
Загроза Третьої світової
Кремль має практичну складову погроз в бік НАТО. Росіяни з одного боку погрожують великою війною, а з іншого кажуть: "віддайте нам Україну".
Це таке спокушання Заходу, тобто обирайте, що ви хочете, воювати та вмирати, чи ви віддаєте Україну.
Насправді все до того йде, що будуть військові провокації з боку Росії на території країн НАТО, можливо, навіть з жертвами.
Тому що, як в будь-якій грі, де передбачений блеф, він має бути чимось підкріплений, тому грати треба серйозно.
Ймовірно, що Путін спробує напасти на одну з країн НАТО. Та чи буде спокуса в союзників України вести кулуарні перемовини, лише б не було війни – питання залишається відкритим.
Але, знову ж таки, це все гра м’язами, це політичний блеф, багато різних сценаріїв, їх моделювання, тому однозначно передбачити, що буде у випадку "А" і "Б", складно, але те, що Путіна підсадили на голку стратегічної невизначеності – факт.
Раніше ми розповідали, який сценарій було прописано для виборів в Росії. Також ми писали, як світові лідери відреагували на "перемогу" Путіна на виборах.