Ядерні клоуни: як Росія хотіла полякати світ новітньою ракетою, але зганьбилася по-великому
Фото: Дар'я Давиденко/Новини Pro
Великий смішний вибух
У Росії стався великий вибух. Настільки великий, що пожежу, яка виникла внаслідок цього, було видно навіть із космосу (про що повідомив сервіс спостереження NASA FIRMS). Що саме вибухнуло – самі росіяни, звісно, не повідомляють. Проте їм і не потрібно, бо такі сліди замести не вдасться. І ведуть вони до міжконтинентальної балістичної ракети "Сармат".
"Сармат" – це те, чим люблять лякати українців та загалом людство російські владні алкоголіки, піднімаючи черговий тост за ядерний попіл. За заявленими даними самих росіян, ця ракета здатна нести ядерний заряд у 7,5-8 мегатонн на відстань у 18 тисяч кілометрів. Може ніби-то ухилятися від будь-яких систем ПРО та має велику кількістю хибних цілей.
Ймовірно, вибухнуло рідке паливо під час заправки ракети, тож її рознесло ще в шахті, утворивши на місці випробувального майданчика велетенський кратер. Скоріше всього, не обійшлося без загиблих.
Переграли самі себе
Не складно здогадатися, що чергове випробування "Сармату" зовсім не випадково збіглося по часу із візитом Володимира Зеленського до США. Тоді як Україна просуває план перемоги та лобіює дозвіл на удари вглиб Росії західною зброєю, сама Росія спробувала було вдатися до свого улюбленого методу – ядерного помахування великою марною ракетою. Але вчергове зазнала фіаско.
Іронічно, що модернізація, якої так потребує російський ядерний арсенал, стала неможливою, власне, через те, що Росія розв’язала війну проти України. З декількох причин:
- Без належного обслуговування та техпідтримки лишилися шахти, з яких має запускатися міжконтинентальна балістика. До 2014-го такі послуги РФ надавав український "Південмаш", а тепер, схоже, не надає ніхто.
- Хоча РФ вихваляє "Сармат" як вітчизняну російську розробку, до 40% її комплектуючих – це західні деталі. Роздобути їх тепер, в обхід санкцій, стало доволі складно.
Лічені хвилини
Хоча репутація російського ядерного цирку вчергове виявилися підмочена (чи то пак підірвана), світ ним шантажують настільки часто, що експертам час від часу доводиться прораховувати сценарії ядерної відповіді та ядерного реагування на можливу загрозу. І тут хороших новин для Путіна та його посіпак теж немає.
А є ще західноєвропейські припаси. Наприклад, французька M51, яку поставили на озброєння у 2010-х, із підводного човна в Середземному морі може дістати Москву чи Санкт-Петербург приблизно за такий же час. Менш як рік тому Париж випробував вдосконалену й оновлену версію М51.3 – на відміну від російського фіаско, все пройшло гладко.
Звісно, ваша Зося сподівається, що нікому із нас не доведеться наживо відраховувати підльотні хвилини ядерної зброї. Проте втішно усвідомлювати, що це приблизно той самий час, який треба росіянам, аби усвідомити, що їхня аналоговнєтна блєдіна "закінчилася" у шахті, навіть не здійснивши пуск.