Пейджерна війна: як операція Ізраїлю проти "Хезболли" змінить світову безпеку
Зося ЗлючкоФото: Дар'я Давиденко/Новини Pro
Старі як світ
Думаєте, пейджери – це про 1990-ті роки? Ха, ви здивуєтеся їхній древності. "Прадіди" пейджерів з'явилися ще у 1920-х роках у США, коли детективи Детройта використали перші масивні приймачі персонального виклику для швидкої передачі даних по радіозв'язку. З появою більш компактних моделей у 1950-х, користувачів пейджерів побільшало серед лікарів, поліцейських, рятувальників та інших працівників екстрених служб. Приблизно тоді ж за масове виробництво пейджерів взялася компанія Motorola.
До 1980-х пейджери набули плюс-мінус відомого нам зараз вигляду і знову розширили аудиторію – зацікавили бізнесменів, таксі, ресторани, кур’єрські служби… Тоді ж перші пейджери з’явилися на наших теренах – пристрої видали працівникам швидкої допомоги та служби безпеки, які працювали на радянській Олімпіаді-80.
Золотою ерою пейджингового зв’язку дійсно вважаються 90-ті. На піку популярності ними користувалися понад 160 млн людей по всьому світу. Довгий час вони успішно конкурували з мобільними телефонами та навіть мали переваги: меншу вартість, компактніший розмір та автономність – на звичайних батарейках ААА (рідше – АА) пристрій міг функціонувати місяць чи й більше.
Але ера смартфонів занапастила пейджери – зникла необхідність і в масовому виробництві, і, власне, у компаніях, що надавали послуги пейджингового зв’язку. Проте не скрізь.
Геніальна простота
У світі досі налічується близько 2 мільйонів користувачів пейджерів. Працівники екстрених та рятувальних служб деяких країн все ще вважають їх надійними. Наприклад, декілька років тому Національна служба охорони здоров’я Великої Британії звітувала про використання 130 тисяч пейджерів. Їм надають перевагу також гірські рятувальні загони та служби порятунку на воді, оскільки вони працюють навіть у зонах з обмеженим мобільним покриттям.
Також пейджери використовують на деяких заводах та небезпечних виробництвах. Наприклад, хімічних, де застосування смартфонів може спричинити вибухи або пожежі через іскри.
У Лівані пейджери популярні й серед побутових споживачів – через катастрофічну ситуацію з електропостачанням. Ну і як тепер знає вже вся планета, пейджери шанує криміналітет і терористи. Зокрема, бійці "Хезболли". Все через те, що пейджери набагато складніше відстежити, ніж мобільники.
Якщо вимірювати геніальність за простотою, то пейджери точно візьмуть спеціальний приз. Мають розмір, менший від сигаретної пачки й працюють, як радіоприймачі. Вони у постійному режимі сканують радіочастоти, на які передаються повідомлення. Коли отримують їх – подають сповіщення через звуковий сигнал чи вібрацію. Це одностороння комунікація, відповісти на повідомлення неможливо. У результаті користувачів пейджерів не можна виявити через GPS. У них також немає камер та мікрофонів.
Театральні дії
Власне, ватажки "Хезболли", наказавши своїм посіпакам відмовитися від мобільних телефонів на користь пейджерів, сподівалися таким чином надійніше замітати сліди. Але зробили це аж надто показушно. Відомо, що цього року "Хезболла" замовила відразу 5 000 пейджерів. Величезна партія, яку дуже легко відслідкувати.
Вірогідно, саме це і зробив Ізраїль, втрутившись ще на етапі виробництва, і заховав у пейджери вибухівку. Малесеньку, не більше 3 грамів. Виявити таку до біса складно.
Тепер світом ходять анекдоти про ліванців, які, злякавшись масових підривів людей з пейджерами по країні, взагалі відмовляються користуватися будь-якою технікою – пралками, прасками, міксерами, телевізорами та пилососами.
Вам смішно? Аналітикам у галузі безпеки та експертам із технологій – не дуже. Вони вже підняли дискусію про дуже небезпечний прецедент. Якщо таким дрібним (та ще й не дуже поширеним) пристроєм як пейджер вдалося вбити понад десяток людей та поранити кілька тисяч, то що буде, коли хтось "нафарширує" якимись сюрпризами партію нових iPhone?
У США вже закликають перенести усі високотехнологічні виробництва на територію країни. Найбільший у світі виробник чіпів – тайванська компанія TSMC – отримав від американського уряду доволі наполегливу пропозицію перевезти частину виробництва до Штатів. Задля безпеки американських клієнтів, звісно.
Є в цій "пейджерній війні" ще один момент, на який звертають увагу експерти. Йдеться про так званий "театр безпеки". Наскільки ви впевнені, скажімо, у ретельних заходах безпеки, які проводяться в аеропорту? Всі ті сканери, огляди та довгі черги на перевірку багажу. Насправді ніщо з цього не дає стовідсоткової гарантії безпеки пасажирів. Це більше театр, ілюзія задля загального спокою.
Тим часом багаж людей, які подорожують між країнами на поїздах чи автобусах взагалі майже ніколи не перевіряють. А складна мережа міжнародної торгівлі та логістики взагалі ефективно функціонує лише тому, що більшість товарів перетинають кордони без ретельного митного контролю.
Застосувавши пейджер як зброю проти терористів, Ізраїль тим самим показав саму можливість використання такої зброї – й іншим урядам, й (сюрпрайз-сюрпрайз) самим терористам. Тож тепер будемо боятися всі гуртом.
Читайте також: як влада обдурила сама себе підвищенням податків.
Попередня новина
Як військовому перевестися до тилової частини
