Яке покарання передбачено для військових, які відмовилися виконувати наказ командира

Фото: Генштаб ЗСУ/Facebook

Покарання за відмову виконувати наказ
Фото: Генштаб ЗСУ/Facebook

Розповідаємо, яка відповідальність має понести військовослужбовець, який відмовився виконувати наказ командира

Протягом військової служби військові виконують накази, які були надані командиром. Військовослужбовець зобов’язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Якщо ж цього не зробити, то за цим послідує кримінальна відповідальність.

Про це розповідає юристка Броварського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юлія Мільченко.

Зазначено, що відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України право командира ‒ віддавати накази і розпорядження, а обов’язок підлеглого ‒ їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.

Статтею 41 Кримінального кодексу України передбачено, що наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Відповідальність за відмову від виконання наказу

Зокрема військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Наголошується, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно кримінально протиправний наказ або розпорядження.

Тоді як особа, яка виконала явно кримінально протиправний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

Підкреслюється, що якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати кримінально протиправного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, яка віддала кримінально протиправний наказ чи розпорядження.

Крім того, при непокорі чи опорі підлеглого командир зобов’язаний для відновлення порядку вжити всіх, передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

"Відповідно до статті 402 Кримінального кодексу України непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти", – йдеться у тексті.

Зазначено, що при невиконанні наказу начальника, вчинене за відсутності ознак непокори, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років (стаття 403 Кримінального кодексу України).

"Отже, виконанню підлягає тільки законний наказ. Явно злочинним слід вважати наказ, злочинний характер якого очевидний, зрозумілий як для того, хто його віддає, так і для того, кому він адресований, а також для інших осіб", – наголосила Юлія Мільченко.

Вона пояснила, що злочинність такого наказу повинна бути очевидною і не викликати сумнівів.

Раніше ми вже писали, з чого складаються виплати військовослужбовцям у 2024 році. Також ми пояснювали, на який термін укладається контракт зі Збройними силами.