В Україні ратифікували Римський статут: до чого готуватися військовим

Парламент проголосував за ратифікацію Римського статуту в Україні. Втім, не робити цього раніше, у політиків були вагомі причини.

Про це йдеться в матеріалі "Цензор.НЕТ".

Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але ратифікувала відповідний документ лише у 2024 році.

На початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, вітчизняні посадовці наголошували, що найкращий час для ратифікації Римського статуту – після війни. На це було декілька причин:

• військові побоювалися, що вони можуть бути піддані кримінальному переслідуванню з боку Міжнародного кримінального суду;
• країна-агресор могла б ініціювати заяви про воєнні злочини, нібито скоєні українськими військовими.

Чому ратифікували

На фоні розгортання воєнних дій Збройних сил України у Курській області, ратифікація статуту викликала здивування у громадськості.

Втім, ратифікація має низку переваг для України:

1. ефективніше покарання росіян за їхні злочини;
2. виконання однієї з ключових євроінтеграційних вимог;
3. суттєве спрощення процесу отримання доступу до Цільового фонду МКС та підвищити шанс отримання компенсації для постраждалих від російських злочинів українцям;
4. отримання впливу та прав в МКС, брати участь у виборах суддів МКС та висувати свого кандидата.

Що чекає на військових

Тепер українська влада вирішила, що переваги ратифікації Римського статуту значно перевищують недоліки.

Ба більше, як правила, українські військовослужбовці, при виконанні бойових завдань дотримуються норм міжнародного права.

"Україна діє правильно, проводить всім військовим дуже детальні тренінги щодо міжнародного гуманітарного права, щодо законів і звичаїв ведення війни. Всі зараз пишуть, щоб в Курській області Україна, як фактично окупаційна влада знову ж таки дотримувалась всіх правил поводження з цивільними, запобігала сексуальному насильству, бо росія це теж може добре інструменталізувати, а потім запустити дезінформаційну кампанію", — каже експертка Катерина Бусол.

Зауважимо, навіть при дотриманні Україною міжнародного гуманітарного права, російські пропагандисти безупинно створюють фейки про наших захисників. Особливо це відчутно під час операції в Курській області.

Отже, разом із Римським статутом Україна вносить у своє законодавством відповідальність для військових, а особливо для командирів військових частин. Це означає, що командир відповідає за вчинки своїх підлеглих. При чому йдеться не лише про командирів невеликих підрозділів, які керують 10 або 50 людьми, але й тих, хто командує тисячами.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила податкові та митні пільги. Також ми писали, що Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт щодо видачі документів українцям за кордоном.