У яких випадках військовий може відмовитися виконувати наказ командира

Під час військової служби військовослужбовці повинні виконувати накази командира. Проте існують випадки, коли їх можна чи навіть потрібно проігнорувати.

Детальніше про це розповів адвокат Руслан Ружицький.

Коли наказ командира можна не виконувати

Зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 41 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно кримінально протиправний наказ або розпорядження.

Відповідно до частини 2 цієї статті, наказ або розпорядження є законними, якщо вони

• віддані відповідною особою;
• віданні в належному порядку;
• віданні в межах її повноважень;
• за змістом не суперечать чинному законодавству;
• не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

"Тобто якщо командир віддає помилковий чи необдуманий наказ, наприклад, взяти штурмом посадку, то такий наказ є законним. Він входить в межі повноважень командира і не є очевидно незаконним. Відкрито без пояснень і обгрунтування відмовлятися виконувати такий наказ не можна", – пояснив адвокат.

Він також зазначив, що військовослужбовець, отримуючи той чи інший наказ, може не знати весь задум командира.

"Військовослужбовцю може здаватися, що наказ необдуманий, а насправді це не так. Натомість невиконання наказу може ставити в уразливе положення інших осіб, які розраховують на його виконання. Це своєю чергою, може бути причиною додаткових втрат серед особового складу та засобів", – додав Ружицький.

Він наголосив, що на практиці, "явно незаконний наказ" – це той, який вимагає від особи вчинити злочин: вбивство, мародерство, державна зрада тощо.

Раніше ми вже пояснювали, що має бути в кожного сучасного військового. Також ми розповідали, деякі мобілізовані ув'язнені продовжують скоювати злочини.