Ексклюзив СЗЧ, непокора та дезертирство: що потрібно знати військовим про покарання за злочини на службі

В Україні час від часу трапляються злочини у війську, за які бійці отримують покарання, що передбачаються чинним законодавством країни. Саме покарання залежить від тяжкості злочину.

Сайт Новини Pro поспілкувався з юристкою Уляною Хром'як та дізнався відповіді на найважливіші запитання, що стосуються злочинів у лавах Збройних сил України.

Які злочини в армії зустрічаються найчастіше

Уляна Хом'як, посилаючись на "Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за січень-вересень 2023 року" Офісу Генерального прокурора України повідомляє, що найчастіше в армії трапляються такі кримінальні правопорушення:

• самовільне залишення військової частини (стаття 407) – за вказаний період 10906 випадків;
• дезертирство (стаття 408) – за вказаний період 4626 випадків;
• викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання (стаття 410) – 161 випадок;
• недбале ставлення до військової служби (стаття 426) – 309 випадків;
• перевищення повноважень – 402 випадки;
• бездіяльність військової влади – 35 випадків.

Крім того, в армії нерідко трапляються й інші правопорушення, однак таких випадків фіксується все менше й менше.

Покарання за дезертирство та СЗЧ

Стаття 408 Кримінального кодексу України визначає покарання за злочини, що пов'язані з дезертирством, зокрема:

• дезертирство, тобто самовільне залишення частини з метою ухилення від військової служби, а також неявка з тією ж самою метою на службу у разі переведення, відрядження, відпустки або лікування – обмеження волі на строк від 3 до 5 років;
• дезертирство зі зброєю або за попередньою роботою мовою кількох осіб карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років;
• діяння, що передбачаються частиною першою або другою цієї статті вчинене в умовах особливого періоду крім воєнного стану караються на строк від 5 до 6 років;
• діяння, що передбачаються частинами першою або другою цієї статті в умовах воєнного стану у бойовій обстановці караються позбавленням волі на строк від 5 до 12 років.

Водночас, покарання у випадку самовільного залишення частини регулюються статтею 407 Кримінального кодексу України.

Йдеться про:

1. самовільне залишення частини військовослужбовцем строкової служби на строк тривалістю понад 3 доби, але не більше місяця караються позбавленням волі на строк від 2 до 3 років;
2. самовільне залишення частини військовослужбовцем тривалістю понад десять діб, але не більше місяця карається від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням або позбавленням волі на строк до трьох років;
3. самовільне залишення частини, що було вчинене особами, зазначеними у частині першій та другій частині цієї статті без поважних причин карається на строк від 2 до 5 років;
4. самовільне залишення частини тривалістю у понад три доби карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років;
5. самовільне залишення частини в умовах особливого періоду крім воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.

Також у статті 172-11 Кодексу про адміністративні порушення йдеться про те, що в деяких випадках військовослужбовці можуть отримувати штрафи за такі дії або ж покарання у вигляді перебування на гауптвахті.

Невиконання наказів командира

За словами Уляни Хром'як, покарання за такі злочини регулює стаття 402 Кримінального кодексу України (Непокора). Зокрема, можна отримати такі покарання:

• умисне невиконання наказу начальника карається службовим обмеженням на строк до трьох років, триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років;
• те саме діяння, але було вчинено групою осіб та причинило тяжкі наслідки – позбавлення волі на строк від 3 до 7 років;
• непокора, вчинена в умовах особливого періоду за виключенням воєнного стану – позбавлення волі на строк від 5 до 7 років;
• непокора, що була вчинена в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Крім того, існують й інші покарання.

Що буде, якщо військовий поїде у відпустку та не повернеться

Адвокатка розповідає, що в такому випадку військовослужбовцю буде загрожувати покарання за статтею 408 Кримінального кодексу України.

Тобто, дезертирство або самовільне залишення частини, яке карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Які покарання існують для командирів

Злочини командирів також нерідко зустрічаються під час служби. Найбільш поширеними є:

• непокора;
• невиконання наказу;
• дезертирство;
• самовільне залишення поля бою;
• самовільне залишення частини;
• погрози або насильство щодо начальника.

За такі дії військові отримують покарання, що передбачаються чинним законодавством країни. Зокрема, штрафи або ж кримінальна відповідальність.

Чи може військовий уникнути покарання

Уляна Хром'як зазначає, що раніше українські військовослужбовці мали можливість уникати покарання за деякі злочини. Однак, після внесення змін (законопроєкт) №8271 влада скасувала таку можливість.

Тому, за такі злочини військові отримують кримінальну відповідальність, адже під час воєнного стану пом'якшення покарань неможливі.

Чи може засуджений військовий продовжувати воювати

Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяв би мобілізувати на добровільній основі засуджених осіб. У випадку повного ухвалення, такі військовослужбовці можуть продовжити воювати.

Однак зараз це можливо лише у випадку помилування президентом України (тоді їх можуть мобілізувати).

Які органи розслідують військові злочини

Юристка зазначає, що до 2019-го в Україні існувала військова прокуратура, яка якраз таки спеціалізувалася на розслідуванні злочинів у Збройних силах України. Однак, новообрана влада на чолі з президентом Зеленським вирішила на шостому році війни розформувати цей орган.

Згодом, після повномасштабного вторгнення народні депутати намагалися повернути військову прокуратуру та проголосували за відповідний законопроєкт, однак Володимир Зеленський наклав вето на нього.

Також раніше в Україні існували військові суди, однак їх було розформовано у 2010 році. Причина – великий обсяг фінансування цих судів та невелика кількість злочинів.

Однак із загостренням військово-політичної ситуації у державі у 2014 році на порядку денному з'явилося питання про відновлення інститутів військової юстиції, але цього так і не було зроблено, – додала вона.

Фактично, причинами ліквідації таких органів у державі назвали недостатню кількість злочинів та занадто велике фінансування.

Що потрібно змінити у законодавстві

Юристка вважає, що насамперед потрібно знову розглянути питання щодо статей 69 та 75, зміни у які було внесено законопроєктом №8271. Після цих змін судді не можуть пом'якшувати покарання для військовослужбовців, що вчинили злочини.

На думку Уляни Хром'як, такий підхід є зовсім несправедливим та може не відповідати інтересам держави, тому питання щодо пом'якшення потрібно переглянути.

Також, несправедливим є і те, що військовослужбовці за непокору, СЗЧ або невиконання наказу отримують кримінальне покарання, однак командири за ті ж самі злочини отримують адміністративні покарання.

При цьому, закон пом'якшує відповідальність для військових керівників, які використовували своїх підлеглих для виконання не пов'язаних зі службою завдань, – сказала вона.

Тому, в країні потрібно терміново переглянути деякі пункти.

Найсильніше покарання для військових

Найбільш жорстким покаранням для військовослужбовців є довічне позбавлення волі, що передбачається санкцією частини 5 статті 404 Кримінального кодексу України.

Таке покарання можна отримати за вбивство начальника або ж іншої особи, яка виконує свої службові обов'язки (покарання – позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення).

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що парламент схвалив важливу постанову, що стосується виплат для військових. Також ми повідомляли про питання демобілізації та нові правила бронювання.