СЗЧ, непокора та дезертирство: що потрібно знати військовим про покарання за злочини на службі

Фото: Генштаб ЗСУ/Facebook, Depositphotos, Pexels. Колаж: Новини Pro

Військові злочини в Україні
Фото: Генштаб ЗСУ/Facebook, Depositphotos, Pexels. Колаж: Новини Pro

Нерідко трапляються ситуації, коли українські військовослужбовці отримують покарання, перебуваючи на службі

В Україні час від часу трапляються злочини у війську, за які бійці отримують покарання, що передбачаються чинним законодавством країни. Саме покарання залежить від тяжкості злочину.

Сайт Новини Pro поспілкувався з юристкою Уляною Хром'як та дізнався відповіді на найважливіші запитання, що стосуються злочинів у лавах Збройних сил України.

Зміст:
1
Які злочини в армії зустрічаються найчастіше
2
Покарання за дезертирство та СЗЧ
3
Невиконання наказів командира
4
Що буде, якщо військовий поїде у відпустку та не повернеться
5
Які покарання існують для командирів
6
Чи може військовий уникнути покарання
7
Чи може засуджений військовий продовжувати воювати
8
Які органи розслідують військові злочини
9
Що потрібно змінити у законодавстві
10
Найсильніше покарання для військових

Які злочини в армії зустрічаються найчастіше


Уляна Хом'як, посилаючись на "Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за січень-вересень 2023 року" Офісу Генерального прокурора України повідомляє, що найчастіше в армії трапляються такі кримінальні правопорушення:

Крім того, в армії нерідко трапляються й інші правопорушення, однак таких випадків фіксується все менше й менше.

Покарання за дезертирство та СЗЧ


Стаття 408 Кримінального кодексу України визначає покарання за злочини, що пов'язані з дезертирством, зокрема:

Водночас, покарання у випадку самовільного залишення частини регулюються статтею 407 Кримінального кодексу України.

Йдеться про:

  1. самовільне залишення частини військовослужбовцем строкової служби на строк тривалістю понад 3 доби, але не більше місяця караються позбавленням волі на строк від 2 до 3 років;
  2. самовільне залишення частини військовослужбовцем тривалістю понад десять діб, але не більше місяця карається від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням або позбавленням волі на строк до трьох років;
  3. самовільне залишення частини, що було вчинене особами, зазначеними у частині першій та другій частині цієї статті без поважних причин карається на строк від 2 до 5 років;
  4. самовільне залишення частини тривалістю у понад три доби карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років;
  5. самовільне залишення частини в умовах особливого періоду крім воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.

Також у статті 172-11 Кодексу про адміністративні порушення йдеться про те, що в деяких випадках військовослужбовці можуть отримувати штрафи за такі дії або ж покарання у вигляді перебування на гауптвахті.

Невиконання наказів командира


За словами Уляни Хром'як, покарання за такі злочини регулює стаття 402 Кримінального кодексу України (Непокора). Зокрема, можна отримати такі покарання:

Крім того, існують й інші покарання.

Що буде, якщо військовий поїде у відпустку та не повернеться


Адвокатка розповідає, що в такому випадку військовослужбовцю буде загрожувати покарання за статтею 408 Кримінального кодексу України.

Тобто, дезертирство або самовільне залишення частини, яке карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Які покарання існують для командирів


Злочини командирів також нерідко зустрічаються під час служби. Найбільш поширеними є:

За такі дії військові отримують покарання, що передбачаються чинним законодавством країни. Зокрема, штрафи або ж кримінальна відповідальність.

Чи може військовий уникнути покарання


Уляна Хром'як зазначає, що раніше українські військовослужбовці мали можливість уникати покарання за деякі злочини. Однак, після внесення змін (законопроєкт) №8271 влада скасувала таку можливість.

Тому, за такі злочини військові отримують кримінальну відповідальність, адже під час воєнного стану пом'якшення покарань неможливі.

Чи може засуджений військовий продовжувати воювати


Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяв би мобілізувати на добровільній основі засуджених осіб. У випадку повного ухвалення, такі військовослужбовці можуть продовжити воювати.

Однак зараз це можливо лише у випадку помилування президентом України (тоді їх можуть мобілізувати).

Які органи розслідують військові злочини


Юристка зазначає, що до 2019-го в Україні існувала військова прокуратура, яка якраз таки спеціалізувалася на розслідуванні злочинів у Збройних силах України. Однак, новообрана влада на чолі з президентом Зеленським вирішила на шостому році війни розформувати цей орган.

Згодом, після повномасштабного вторгнення народні депутати намагалися повернути військову прокуратуру та проголосували за відповідний законопроєкт, однак Володимир Зеленський наклав вето на нього.

Також раніше в Україні існували військові суди, однак їх було розформовано у 2010 році. Причина – великий обсяг фінансування цих судів та невелика кількість злочинів.

Однак із загостренням військово-політичної ситуації у державі у 2014 році на порядку денному з'явилося питання про відновлення інститутів військової юстиції, але цього так і не було зроблено, – додала вона.

Фактично, причинами ліквідації таких органів у державі назвали недостатню кількість злочинів та занадто велике фінансування.

Що потрібно змінити у законодавстві


Юристка вважає, що насамперед потрібно знову розглянути питання щодо статей 69 та 75, зміни у які було внесено законопроєктом №8271. Після цих змін судді не можуть пом'якшувати покарання для військовослужбовців, що вчинили злочини.

На думку Уляни Хром'як, такий підхід є зовсім несправедливим та може не відповідати інтересам держави, тому питання щодо пом'якшення потрібно переглянути.

Також, несправедливим є і те, що військовослужбовці за непокору, СЗЧ або невиконання наказу отримують кримінальне покарання, однак командири за ті ж самі злочини отримують адміністративні покарання.

При цьому, закон пом'якшує відповідальність для військових керівників, які використовували своїх підлеглих для виконання не пов'язаних зі службою завдань, – сказала вона.

Тому, в країні потрібно терміново переглянути деякі пункти.

Найсильніше покарання для військових


Найбільш жорстким покаранням для військовослужбовців є довічне позбавлення волі, що передбачається санкцією частини 5 статті 404 Кримінального кодексу України.

Таке покарання можна отримати за вбивство начальника або ж іншої особи, яка виконує свої службові обов'язки (покарання – позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення).

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що парламент схвалив важливу постанову, що стосується виплат для військових. Також ми повідомляли про питання демобілізації та нові правила бронювання.