Зимова сплячка в минулому: 5 завдань аграріям, щоб підготуватися до весни

Якщо вже пройшли зимові морози, значить пора зайнятися підготовкою до весняно-польових робіт. Після низьких температур і відсутності сонячних променів земля потребує допомоги, щоб оживитися і плодоносити. Не можна очікувати, що без додаткової підмоги ґрунт у саду чи на городі буде максимально продуктивним.

Редакція сайту розповідає про 5 завдань, які повинен виконати аграрій на початку весни.

Вони стосуються облагородження території, використання знарядь праці, підготовки ґрунту, захисту від бур’янів та обрізки культур. Черговість виконання ролі не грає, але важливо не відкладати важкі справи на потім, коли стане пізно через ранній прихід тепла. Отже підготовка до весняного сезону складається з таких п’яти завдань:

• прибрати сад/город від опалого листя та іншого сміття;
• оновити робочі інструменти і переконатися, що на старому знарядді немає корозії після зимового зберігання;
• розпушити землю культиватором для забезпечення пухкості та дренажу;
• обрізати гілки садових дерев і кущів для стимулювання росту;
• підживити культури добривами для запобігання появи бур’янів.

Це мінімальний і базовий набір справ, які повинен виконати кожен господар, що займається сільським господарством. Перші три пункти не вимагають пояснень, тоді як обрізка рослин потребує певних знань. Наприклад, фруктові дерева варто позбавляти зайвого гілля наприкінці лютого чи на початку березня, коли сильні морози відійдуть. Важливо, щоб температура не опускалася нижче -5°С.

Плодові кущі, такі як малина, чорниця та аґрус, найкраще обрізати в середині березня, оскільки вони більш чутливі до низьких температур. Варто зачекати, поки стовпчик термометра стабілізується на рівні від +5°С. Що стосується багаторічних квітів, зокрема, кущів айстри, то за них треба братися після досягнення пагонами 1/3 кінцевої висоти.

З бур’янами боротися дуже важко, бо вони постійно повертаються. Тому починати бажано з ранньовесняного підживлення, аби сприяти наростанню вегетативної маси культури. Спосіб позбавлення зайвої трави обирається залежно від рівня конкурентності до основної рослини. Так, висококонкурентними вважають бур’яни біля озимого жита і пшениці, трохи слабші ростуть поряд із ячменем і гречкою, а слабоконкурентні оточують цукрові буряки, кукурудзу, картоплю, горох тощо.

Які існують методи боротьби з бур’янами

Найкращий варіант – застосовувати комплексний підхід, щоб не дозволити рослинності адаптуватися до якогось конкретного засобу. Агрономи виділяють кілька орієнтованих методів, зокрема:

• агротехнічний;
• механічний;
• хімічний;
• біологічний.

Які дії вони передбачають, можна здогадатися з назви. Агротехнічні способи зосереджуються навколо спеціального вирощування та хитрощів посіву культур. Аби не дозволити бур’янам активно проростати, можна садити насіння на мінімально можливу глибину чи зменшити ширину між рядками.

Механічний підхід характеризується застосуванням сільськогосподарської техніки чи власних рук. Методи боротьби включають мульчування, спалювання, виривання, орання, скошування та ін. Водночас такі дії здатні пошкодити корені культур і призвести до меншої врожайності.

Хімія стане у пригоді агрономам, які не хочуть фізично стомлюватися і довго чекати результату. Варто лише розприскати гербіциди відповідно до інструкції та спостерігати, як трава кожного дня в’яне. А біологічні засоби підійдуть не всім, оскільки включають "війну" з бур’янами за допомогою їхніх природніх ворогів. Наприклад, жуків або мікроорганізмів.