Велика врожайність і здорові культури: як правильно застосовувати мінеральні добрива

Природній ґрунт одразу містить чимало поживних речовин для росту культур. Але в різних місцях земля відрізняється плодючістю, оскільки бідна на магній, азот, фосфор, калій та інші елементи, без яких рослинам не обійтися. Щоб посприяти інтенсивному росту та врожайності, аграрії періодично вносять у ґрунт спеціальні мінеральні добрива. Це особливо важливо на території, яку кожного року засаджують.

Розберімося, які існують правила підживлення культур і що повинні знати агрономи перед застосуванням мінералів.

Навіщо підживлювати землю добривами

Це важлива частина сільськогосподарської практики, започаткована здавна. Всі культури потребують різних макро- та мікроелементів для нормального розвитку, але в ґрунті може бути недостатньо речовин, аби стимулювати формування плодів. Тому на підмогу приходять органічні або мінеральні добрива, наповнені в потрібному обсязі азотом, фосфором, калієм, кальцієм, магнієм тощо.

Окрім підвищення врожайності, їх застосовують для:

• позитивного впливу на родючість землі;
• захисту від шкідників і хвороб;
• стимуляції росту;
• покращення цвітіння і плодоношення;
• правильного розвитку кореневої системи.

Але для досягнення максимального результату агрономи повинні користуватися кількома золотими правилами. Це концепція з чотирьох факторів, без яких добрива втратять ефективність. Перший – урахування погодних умов, особливостей культури і ґрунту. Другий – внесення оптимальної норми залежно від потреби рослини. Третій – підживлення у необхідні терміни. Четвертий – застосування найбільш придатним способом.

Які є види мінеральних добрив

Їх відрізняють за типом основного поживного елемента:

• азотні;
• калійні;
• фосфорні;
• комплексні;
• складно-змішані.

Азотні добрива мають властивість легко розчинятися у воді, тому їх часто постачають у твердому вигляді. Саме ця речовина є ключовим компонентом у формуванні листя та стебел рослин. Необхідно вносити засіб до початку активного росту культури, щоб корисні елементи встигли вивільнитися. Наприклад, в аміачній селітрі близько 35% азоту, вона діє навіть до моменту прогрівання землі. Мінус в тому, що селітра є вибухонебезпечною.

Калійні добрива необхідні для збереження вологи, покращення фотосинтезу, збільшення стійкості до негоди і захворювань, накопичення цукру в плодах, зміцнення коріння. Тобто ефект від підживлення буде значним незалежно від типу ґрунту. Аграрії здатні помітити дефіцит елементу за зовнішніми ознаками:

• втратою яскравості листків і пожовтінням;
• появою хлорозу;
• відмиранням листя.

Найчастіше використовується калій хлорид (для картоплі і злакових), сульфат калію (для рослин з дефіцитом), калійна сіль (для ягідних культур).

Фосфор – третій важливий елемент, без якого коренева система не зможе розвинутися. Він прямо впливає на плодову систему і підвищує врожайність, а дефіцит здатен зменшити кількість квітів і спричинити появу фіолетового кольору на листках. Найбільше застосовують простий суперфосфат (у квітникарстві) та фосфоритове борошно (для боротьби зі шкідниками/хворобами).

Комплексні мінеральні добрива поєднують кілька поживних елементів, але коштують дорожче. Зате вони одночасно впливають на ріст, розвиток і плодоношення культури. Складно-змішані засоби виготовляють шляхом хімічної та фізичної обробки первинної сировини, щоб в одній гранулі містилися кілька речовин.

Як правильно застосовувати мінеральні добрива

Результат буде нульовий чи навіть негативний, якщо здійснювати процес підживлення неправильно. Внесення добрива треба планувати перед посівною кампанією та під час активного розвитку культури. Загальні принципи застосування підходять для всіх засобів, незалежно від виду, оскільки охоплюють всю низку чинників, що впливають на ефективність.

По-перше, необхідно зберігати добрива в ізольованому від води місці та закритих ємностях. По-друге, перед розчиненням варто просіяти речовину через сито або перемішати, якщо з'явилися грудочки. По-третє, не рекомендується починати з великих доз, навіть якщо це дозволено інструкцією на упаковці. Краще поступово підвищувати дозу, спостерігаючи за реакцією культури.

Необхідно вносити мінерали прямо в землю, не допускаючи потрапляння на квітки чи листки. Та в жодному разі не перевищувати вказану норму для конкретної рослини, інакше весь урожай може занепасти. Щоб впевнитися у нестачі якогось елементу, проведіть попередній аналіз ґрунту, вивчивши його хімічний склад.