Експертна думка Бізнес позбавили вибору: як мобілізація в Україні впливає на споживчі ціни
Колаж: Дар'я Давиденко/Новини Pro
З початком повномасштабної війни українська економіка та бізнес стикнулися з багатьма проблемами. Кваліфікованих кадрів для виготовлення товарів і надання послуг не вистачає, а дефіцит робочої сили провокує прискорення інфляційних процесів. Підприємцям доводиться підвищувати ціни, аби втриматися на плаву в умовах посиленої мобілізації.
Сайт Новини Pro поспілкувався з доктором економічних наук Олексієм Плотніковим і вияснив, який вплив на цінову політику має мобілізація в Україні.
Дефіцит робочої сили
Ключова проблема для бізнесу в умовах сьогодення – це нестача працівників. Причому не лише через призов на службу, але й з огляду на масовий виїзд кадрів за кордон. Національний банк проводить щоквартальні дослідження настроїв підприємців – представників різноманітних галузей. І постійною причиною негативних прогнозів бізнесу є саме дефіцит кадрів.
За словами Олексія Плотнікова, під час мобілізації відбуваються безперервні зміни в робочій силі. Компаніям регулярно потрібно шукати нових людей для заміни, а комусь доводиться зупиняти виробництво, бо якийсь унікальний фахівець пішов в армію. Такий перерозподіл відображається на вартості товарів і послуг.
Все це впливає на виробничий цикл, розповсюдження і реалізацію товарів. Будь-який дефіцит завжди призводить до негативних наслідків, включно зі зростанням цін, нестачею продукції, переорієнтацією споживчих трендів тощо.
Інша сторона медалі – через дефіцит кадрів поряд зі здорожчанням українцям загрожує відсутність на полицях якихось товарів. Наприклад, є споживча позиція, яку виготовляють лише на конкретній фабриці. У разі призову всіх основних працівників, задіяних у виробництві, процес заморозиться, а товар не з’явиться у продажу, поки люди не повернуться до цивільного життя.
Що загрожує ВВП через мобілізацію
Подивімося на ситуацію з іншого ракурсу: мобілізація великої кількості чоловіків означає, що потрібно знайти кошти в державному бюджеті на фінансування військових і оборонних потреб. Оскільки Україна не може використовувати допомогу від міжнародних партнерів, доводиться шукати гроші всередині країни.
Один із небагатьох варіантів – підвищити податки бізнесу та фізичним особам (відомо, що Кабінет Міністрів вже займається напрацюванням законодавчих пропозицій). Питання в тому, чи чекати споживачам вищих цін на товари і послуги саме через оновлені податкові зобов’язання? Олексій Плотніков вважає, що уникнути цього не вдасться.
Звісно, вищі податки – це однозначно дорожча продукція, оскільки витрати закладатимуть в ціни. Таке зростання вдарить по українцям, які почнуть думати: купувати чи не купувати звичні для себе речі. Вони переоцінюватимуть, що споживають, а це вдарить по виробництву, – зазначив економіст.
Система працює таким чином: якщо виробництво скорочується, відповідно падає показник валового внутрішнього продукту, і навпаки. Бо проблеми бізнесу прямо та опосередковано зачіпають інші сектори економіки. Варто очікувати падіння темпів реалізації, дорожчання послуг транспортування тощо.
Висновок один: мобілізація в таких масштабах, як відбувається зараз, знизить темпи зростанняВВП. Не виключено, що доведеться спостерігати мінусову динаміку замість плюсової. Розвиток української економіки неможливий, якщо кожного другого кваліфікованого працівника заберуть в армію.
Чи може бізнес оминути зростання цін
Плотніков зауважив, що допомогти з проблемою може активне бронювання співробітників. Наразі обговорюється можливість нових підстав для надання відстрочки від служби. Лише нещодавно в Раді зареєстрували кілька законопроєктів про економічне бронювання, заточених під розмір зарплати і податки для роботодавців.
Бронювання повинно допомогти, але треба дивитися по галузях. Перше – компанії, які працюють на оборону, друге – забезпечують життєдіяльність країни, третє – галузі харчової промисловості та всі, які підтримують повсякденний побут громадян, – додав фахівець.
Іншими словами, вберегти українців від дефіциту кадрів і зростання цін теоретично можливо, але поки вдасться налагодити систему, вже фіксуватимуть прискорені темпи інфляції. Тому бажано не чекати змін на загальному рівні, а почати з себе. Як варіант – скоротити асортимент продукції чи мінімізувати кількість назв.
Можна замість 15 сортів ковбасних виробів (умовно), які виготовляє невеликий за розміром завод, залишити всього п’ять. В теорії це допоможе залишити ціни на поточному рівні, бо знизяться витрати. Але питання в іншому: чи буде можливість транспортувати в магазини навіть ті п’ять сортів ковбаси, якщо більшість працівників підуть служити.
Раніше сайт Новини Pro писав, як змінилася облікова ставка через рішення Нацбанку та які ціни чекають українців. Також ми повідомляли, що в Україні по-новому відбуватиметься призов добровольців за мобілізацією.