Аналітика Ігри розуму: чи правда, що всі українці вже психічно хворі та що з нами буде далі
Колаж: Дар'я Давиденко/Новини Pro
Чи лишилися "нормальні"
Днями Інтернетом пішли гуляти слова лікаря із Одеси про те, що в Україні не залишилося людей без психічних розладів. Ось, власне, цитата:
"Тож коли ми говоримо про стан ментального здоров'я нації сьогодні, то мені взагалі важко уявити нормальну людину на фоні от таких стресів... Я вважаю, що в країні не залишилось людини, яка не постраждала ментально від цих подій. Тому що в кожного із нас є родичі або друзі, які знаходяться зараз на війні. У кожного з нас є знайомі, друзі, близькі, рідні, які постраждали або загинули вже на війні. Я вже мовчу про людей, які зараз боронять нас з вами. Той стрес, який витримують кожен день військові, цивільна людина, напевно, навіть не може повністю осягнути".
Як найпоширеніші психічні розлади українців лікар при цьому вказав депресію, тривожність та панічні атаки.
Після такої гучної заяви у вашої Зосі було 3 варіанти дій:
- Звернутися до фахівців за діагностикою власних проблем із "кукухою" (завчасно вибачте за сленг у такій серйозній темі, це мій способі подолання стресу).
- Висміяти це та заперечити. Ну, бо прямо зараз в Україні живе близько 33 млн осіб. І немає жодної можливості оцінити психологічний стан кожного, не кажучи вже про те, щоби ставити психіатричні діагнози. Узагальнювати у таких справах – як мінімум, некоректно.
- Спробувати розібратися у темі. Бо навіть людям без спеціалізованої освіти очевидно, що психічне здоров'я українців дійсно перебуває під величезним тиском через війну, економічну нестабільність та невизначеність майбутнього.
Як ви вже зрозуміли, Зося йде третім шляхом і запрошує вас із собою – подбаємо про здоров’я разом.
Діагностується лише 1 із 50 випадків
То що кажуть офіційні дані? У перший рік повномасштабного вторгнення фахівці оперували у більшості випадків прогнозами. Тоді представники Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні заявили, що ті чи інші психічні розлади загрожують кожному четвертому українцю, тобто йшлося про 10 млн людей. Фахівці прогнозували, що українці постраждають від тривоги та стресу, проте не виключалися більш важкі стани – зокрема, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Під кінець першого року війни з’явилися й перші дослідження, що ґрунтувалися загалом на опитуваннях українців. Тоді в Міністерстві охорони здоров’я заявили: 71%опитаних українців відчувають стрес або сильну знервованість. Половина – тривожність та напруження. За професійною допомогою до фахівців тоді звернулися 650 тисяч людей. Для порівняння, у 2019-му – 302 тисяч.
Значно більше досліджень з’явилося у 2023-му році. Тоді ж фахівці стали розбиратися у тому, які саме скарги на психоемоційний стан мають українці. Серед лідерів МОЗ назвало такі:
- відчуття тривоги/нервування/напруженості;
- порушення сну;
- пригнічений настрій;
- порушення памʼяті;
- гостра реакція на стрес;
- відчуття роздратованості, злість.
Десь тоді ж міжнародним фахівцям стало зрозуміло, що "порахувати" кількість українців, які ментально постраждали через війну, не вдасться. Бо ми маємо надто низьку культуру звернень за психологічною допомогою. Простіше кажучи – не йдемо до лікарів, навіть коли маємо проблему. Згідно з даними дослідження британської компанії Alligators Digital, лише кожен 50-й випадок психічних розладів є діагностованим в Україні.
Для порівняння – у Німеччині, Великій Британії та США діагностують 1 з 4 випадків психічного розладу, а в Південній Америці, Хорватії, Ізраїлі, Японії, Польщі та Туреччині – 1 з 10.
Югославський сценарій
Ось так ми з вами і дісталися до 2024-го, коли можемо підбити проміжні підсумки. Зокрема, виділити 2 основні тенденці:
- Психіка українців певним чином адаптувалася до війни. Це видно із даних самодіагностики громадян. Якщо на початку повномасштабного вторгнення 49% респондентів мали високий рівень паніки, страху та невпевненості (8-10 балів із можливих 10), то в 2024-му таких стало 25%.
- Говорити про вирішення проблеми не варто, бо впродовж 2024-го психоемоційний стан українців погіршується. Зокрема, про це заявили55,8% респондентів. 33,6% сказали, що їхній стан не змінився, а 2,9% – навіть поліпшився.
Більшість українців наразі оцінюють свій стан як "середній" (50-51%). Водночас зростає частка респондентів, які визначають стан власного ментального здоров’я як незадовільний (з 9% у 2022 році до 13% у 2024 році). Найбільш негативно оцінюють свій стан молоді люди віком від 25 до 34 років (14%) та люди віком 35-44 (14%).
І тут варто зазначити, що тривожаться українці зараз не лише через війну (хоча вона є основним тригером – 72%). Також серед джерел стресу фінансові труднощі (41%), соціально-політична ситуація в країні (38%) та стан власного здоров’я (30%).
Звісно, усіх нас хвилює, що буде далі? Чи матимемо ми масові діагнози ПТСР через переживання від війни?
За даними ВООЗ, у світі близько 70% людей переживали хоча б одну потенційно травматичну подію протягом життя. Проте не всі вони вони мають ПТСР, а лише близько 5,6%. Водночас ймовірність розвитку цього розладу значно зростає серед населення, яке пережило військові конфлікти (від 15%). У кінцевому підсумку все буде залежати від стійкості людини, обставин, наявної підтримки та інших факторів.
Якщо згадувати конкретні і не надто далекі приклади, то Війна в Югославії (1991-2001) мала значний вплив на психічне здоров'я населення. Після конфліктів рівень ПТСР серед цивільних та військових сягав30%, що є одним із найвищих показників у Європі. Також часто фіксувалися депресія та тривожні розлади.
Як буде у нас – складно передбачити, проте масово розкидатися діагнозами точно не варто. У будь-якому випадку не забувайте основні пункти у боротьбі за психологічне здоров’я: дбайте про себе, підтримуй близьких (якщо маєте снагу) та вчасно звертайтеся до фахівців, коли відчуваєте, що самі не вивозите.